Мораторій на будівництво та 24 млрд на тепло. У Києві хочуть переглянути бюджет через ризики наступної зими

У Київраді пропонують тимчасово обмежити нове капітальне будівництво, аби спрямувати кошти на підготовку столиці до опалювального сезону 2026–2027 років.

Зима у Києві. Фото: відкриті джерела

сьогодні о 17:00

У Києві зареєстрували проєкт рішення про запровадження мораторію на нове капітальне будівництво та частину капітальних видатків. Ініціатива передбачає перерозподіл бюджетних коштів на модернізацію теплових, водопровідних та енергетичних систем міста на тлі ризиків наступного опалювального сезону. Про це у коментарі "Твоєму місту" повідомив депутат Київської міської ради Віталій Нестор — автор проєкту рішення "Про запровадження мораторію на нове капітальне будівництво та окремі капітальні видатки і підготовку систем життєзабезпечення міста Києва до опалювального сезону 2026–2027 років".

За словами депутата, опалювальний сезон 2025–2026 років показав критичну вразливість міських систем життєзабезпечення в умовах війни.

"Досвід проходження опалювального сезону 2025–2026 років показав, що системи теплопостачання, водопостачання та енергозабезпечення залишаються вразливими до наслідків ракетно-дронових атак та аварійних ситуацій. Тому сьогодні пріоритетом має бути не нове капітальне будівництво, а підготовка критичної інфраструктури до наступної зими", — зазначив Нестор.

Проєкт рішення передбачає:

запровадження мораторію на нове капітальне будівництво;
перегляд частини капітальних видатків;
модернізацію теплових та водопровідних мереж;
створення резервних джерел електроживлення;
розвиток децентралізованих систем енергозабезпечення;
посилення захисту критичної інфраструктури.

За попередніми оцінками, місто може перенаправити до 24 млрд грн на підготовку до наступного опалювального сезону.

Водночас депутат наголошує — йдеться не про повну зупинку розвитку столиці, а про тимчасову зміну пріоритетів в умовах війни.

"В умовах війни місто має виходити насамперед із критеріїв безпеки, енергетичної стійкості та забезпечення базових потреб мешканців. Це не означає повну відмову від розвитку, але означає більш обережний та відповідальний підхід до фінансування нових масштабних проєктів", — пояснив він.

За словами Нестора, Київ уже має масштабний План стійкості та енергетичної безпеки, який оцінюють у понад 60 млрд грн. До нього входять:

встановлення когенераційного обладнання;
захист ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницької ТЕЦ;
ремонт електрообладнання;
модернізація тепломереж;
облаштування захисту об’єктів водопостачання та водовідведення;
створення резервних систем живлення.

Депутат визнає, що реалізація такого плану потребує значних ресурсів, а місто не зможе одночасно фінансувати всі проєкти розвитку та критичну підготовку до зими.

"За таких умов продовження реалізації нових проєктів капітального будівництва, що не пов’язані безпосередньо із забезпеченням життєдіяльності міста в зимовий період, не відповідає першочерговим потребам територіальної громади міста Києва", — заявив Нестор.

При цьому проєкт рішення містить перелік винятків. Мораторій не пропонують поширювати на:

об’єкти критичної інфраструктури;
відновлення пошкоджених війною об’єктів;
будівництво та модернізацію укриттів;
метро та інфраструктуру метрополітену;
об’єкти територіальної оборони;
заклади освіти.

Окремо депутат звернув увагу, що місто входить у наступний опалювальний сезон із ризиками, хоча про катастрофічний сценарій наразі не йдеться.

"Ризики є цілком очевидними: подальше зростання навантаження на зношені теплові та енергетичні мережі, недостатній рівень резервування електроживлення об’єктів критичної інфраструктури, а також ускладнення оперативного реагування на аварійні ситуації в умовах можливих атак на енергосистему", — зазначив він.

За словами Нестора, під час минулого опалювального сезону Київ уже стикався з аварійними проривами трубопроводів, перебоями теплопостачання та необхідністю екстрених ремонтів узимку.

Водночас ініціатива вже викликала дискусію серед чиновників та профільних структур. Частина підрозділів КМДА підтримала запропонований підхід, інші — надали зауваження щодо можливого впливу мораторію на комунальні підприємства, підрядників та вже розпочаті будівельні проєкти.

"Головною метою ініціативи є не зупинка розвитку міста, а тимчасове коригування бюджетних пріоритетів задля забезпечення стабільного проходження опалювального сезону та підвищення стійкості критичної інфраструктури в умовах воєнного стану", — наголосив депутат.

Крім того, 14 травня депутати Київради підтримали звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів із проханням виділити щонайменше 15 млрд грн із державного бюджету на інженерний захист критичної інфраструктури столиці, розвиток когенерації та резервних систем теплопостачання.