Із 25 до 31 травня у столиці триватиме Національний тиждень безбар’єрності, у межах якого запланована велика програма інформаційних, освітніх, культурних та практичних подій. Головною метою цього тематичного тижня є системне формування людиноцентричного простору та подолання будь-яких обмежень у житті міської громади. Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.
Програма тематичних заходів та робота з комунікаціями
Організатори підготували заходи як для представників установ у системі міської влади, так і для громадськості та мешканців міста. Зокрема, у КМДА проведуть "Годину безбар’єрності" для фахівців структурних підрозділів і районів, а також запустять інформаційний марафон "Пояснюємо просто".
Окрім цього, відбудеться засідання Ради безбар’єрності Києва та спеціальна онлайн-лекція про Державний стандарт безбар’єрної мови для комунікаційників.
Важливою складовою програми стануть адаптовані культурні події, серед яких вистави з перекладом жестовою мовою та заходи для людей із порушеннями зору. Один із таких заходів уже відбувся — в Молодому театрі показали виставу "Жити, не очікуючи смерті" з перекладом жестовою мовою.
Однією з ключових ініціатив тижня також стало формування мережі амбасадорів безбар’єрності Києва, що реалізується відповідно до рекомендацій Кабінету Міністрів України для підтримки Національної стратегії до 2030 року.
Комплексний підхід до доступності у столиці
Міська влада наголошує, що створення рівних умов не обмежується лише змінами на вулицях, а є значно глибшим процесом, який охоплює всі сфери життєдіяльності.
Заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень і відповідальна з питань безбар’єрності в Києві Марина Хонда окреслила основні пріоритети цієї роботи:
- безбар’єрність часто сприймають виключно як питання фізичного простору — пандусів, ліфтів чи понижених бордюрів, проте насправді це можливість для кожної людини, незалежно від віку чи стану здоров’я, повноцінно брати участь у житті міста;
- йдеться про фізичну, інформаційну, освітню, економічну доступність, а також про рівний доступ до послуг, роботи та міських можливостей загалом;
- у Києві безбар’єрність розглядають комплексно, а не як окремий інфраструктурний проєкт, тому Національний тиждень безбар’єрності є можливістю вкотре привернути увагу до системної роботи, яка триває у місті щодня.
Оновлення інфраструктури та громадського транспорту
Цього року районні в місті Києві державні адміністрації передбачили фінансування для облаштування вхідних груп у понад 150 житлових будинках відповідно до запитів мешканців. Також у столиці планують облаштувати 27 безбар’єрних підходів до понад 30 соціально важливих об’єктів і громадських просторів.
Окремим успішним напрямом роботи є міський громадський транспорт:
- весь рухомий склад автобусів і тролейбусів, які працюють на маршрутах міста, є низькопідлоговим та обладнаний системою внутрішнього озвучення;
- за неповні п’ять місяців 2026 року працівники Київського метрополітену здійснили майже 13 600 супроводів маломобільних пасажирів, із яких близько 3 700 — для людей, які користуються кріслами колісними;
- у місті поступово впроваджують переклад жестовою мовою, аудіосупровід, а також адаптують сервіси та формати отримання інформації для людей із порушеннями слуху та зору.
