У Демократичній Республіці Конго стрімко поширюється вірус Ебола, а медики не встигають відстежувати всі ланцюги зараження. Всесвітня організація охорони здоров’я заявляє про сотні підозрюваних смертей та ризик подальшого поширення хвороби за межі регіону. Спалах уже охопив три провінції, серед яких Південне Ківу та Ітурі. Про це пише Bloomberg.
Еболавірусна інфекція – тяжке захворювання, яке нерідко завершується летально, повідомляють у ВООЗ.
Генеральний директор Організації Тедрос Аданом Гебреїсус заявив, що теперішня ситуація "викликає глибоке занепокоєння".
"Ми знаємо, що епідемія там набагато більша. Наразі є майже 750 підозрілих випадків і 177 підозрілих смертей", – повідомив очільник ВООЗ.
За даними міжнародних медіа, вірус уже вийшов за межі Африки. Громадянина США, який заразився Еболою у Конго, евакуювали до спеціалізованого ізоляційного відділення клініки Charité у Берліні. Ще кількох людей, які контактували з ним, перевезли до Німеччини та Чехії.
У Європейському центрі профілактики та контролю захворювань (ECDC) наголошують: попри появу випадків у Європі, ризик для населення країн ЄС наразі залишається "дуже низьким". Там пояснюють, що вірус не передається повітряно-крапельним шляхом, а лише через прямий контакт із кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.
"Твоєму місту" ситуацію прокоментувала епідеміологиня Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Анна Костів. За її словами, нинішній спалах спричинив один із найнебезпечніших різновидів вірусу – Бундібуджо.
"Вірус Ебола має кілька видів. Зараз ідеться саме про штам Бундібуджо, який викликає великі спалахи у Демократичній Республіці Конго та Уганді", – пояснює фахівчиня.
За словами Анни Костів, смертність від Еболи залишається однією з найвищих серед інфекційних захворювань.
"Відсоток летальності складає від 60 до 90%. Це надзвичайно небезпечна інфекція з вираженим геморагічним синдромом", – каже епідеміологиня.
Вона пояснює: вірус передається як від диких тварин до людини, так і між людьми — через кров, біологічні рідини та заражені поверхні.
"Найбільшу небезпеку становлять люди, які контактують із хворими, а також медичні працівники. Передача може відбуватися через пошкоджену шкіру, слизові оболонки або будь-які рідини організму", – зазначає Анна Костів.
Перші симптоми часто нагадують звичайну вірусну інфекцію, що ускладнює ранню діагностику.
"Захворювання починається раптово: температура може підніматися до 40 градусів, виникають сильний головний біль, м’язовий біль, біль у горлі. Уже на другий-третій день з’являються блювання, проноси, а далі – геморагічні прояви та кровотечі", – пояснює вона.
В Україні аналізи на Еболу проводить лише вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров’я МОЗ у Києві. У Львові таких досліджень не здійснюють.
Водночас, за словами епідеміологині, ризик поширення вірусу в Україні наразі невисокий, проте МОЗ рекомендує дотримуватись певних рекомендацій.
"Ми рекомендуємо утриматися від поїздок у провінції, де триває спалах. Якщо люди вже перебувають там, варто звертатися до посольств або на гарячі лінії для отримання рекомендацій", – каже Анна Костів.
Тривогу викликає те, що особливого лікування від Еболи наразі немає. Медики застосовують підтримувальну терапію та симптоматичне лікування.
І вакцини саме проти штаму Бундібуджо поки не існує. За словами Анни Костів, на її розробку може знадобитись не менше півроку.
Читайте також: Львів’яни зможуть пройти безкоштовні медогляди на 29 локаціях міста.
Нагадаємо, що навіть під час найбільшої епідемії Еболи 2014–2016 років у Європі зафіксували лише поодинокі завезені випадки, більшість із яких стосувалися спеціально евакуйованих пацієнтів. Масового поширення вірусу тоді не сталося. А вперше еболавірусна інфекція заявила про себе в 1976 році у Судані та Конго.
