Унаслідок масованої російської атаки на Київ 24 травня серйозних пошкоджень зазнала медійна інфраструктура. Постраждали не лише робочі простори команд, а й особисте житло багатьох київських медійників, а також члени їхніх родин. Про це повідомив голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко.
Список постраждалих редакцій та масштаб руйнувань
Російська атака знову зачепила інфраструктуру, яка забезпечує право суспільства на доступ до незалежної інформації. НСЖУ наразі активно документує злочини проти журналістів і медіа, щоб проінформувати міжнародних партнерів — Європейську та Міжнародну федерації журналістів.
Читайте також: Атака на Київ: Кличко розповів про кількість постраждалих у лікарнях міста
Станом на зараз відомо про пошкодження таких медіа та редакцій:
- Deutsche Welle (DW) — ударна хвиля пошкодила офіс київського бюро, там вибито вікна та пошкоджено стелі, проте команда не постраждала та продовжує роботу;
- ARD — пошкоджено студію німецького суспільного мовника в Києві, а журналіст Василь Ґолод повідомив про вибиті віконні рами, уламки та пошкоджену техніку;
- "Реальна газета" — редакція релокованого з Луганщини медіа зазнала серйозних руйнувань, за словами головного редактора Андрія Діхтяренка, у приміщенні не залишилося жодного цілого вікна;
Читайте також: Масована атака на Київ: кількість постраждалих зросла до 87
- УНІАН — пошкоджено офіс інформаційної агенції, шеф-редактор Михайло Ганницький опублікував фото вибитих вікон із підписом: "Нічого. Полагодимо";
- Онлайн-медіа "Ґрати" — вибухова хвиля пошкодила приміщення редакційного офісу та аудіостудії незалежного онлайн-видання, яке спеціалізується на питаннях правосуддя, головна редакторка Тетяна Козак повідомила про пошкодження стелі та вікон;
- Онлайн-медіа "Шелтер" — постраждали офіс і студія медіапроєкту, але команда вже заявила про відновлення роботи.
Також надходять повідомлення від київських журналістів про пошкодження або втрату житла. Зокрема, зруйноване помешкання подружжя Захарченків — Артема Захарченка, викладача журналістики Київського національного університету, та Олени Захарченко, випускниці Інституту журналістики.
Допомога колегам та міжнародна реакція
НСЖУ пропонує редакціям та журналістам, які втратили робочі місця через обстріл, скористатися простором Київського Центру журналістської солідарності в офісі Спілки на Хрещатику як тимчасовим прихистком для роботи. Організація закликає всіх колег, чиї простори або помешкання постраждали, звертатися за допомогою для координації підтримки.
Попри обстріли, руйнування і втрати, українські журналісти продовжують працювати — документувати злочини, інформувати суспільство та забезпечувати право людей на правду.
Наслідки масованого повітряного терору
Нагадаємо, у ніч на 24 травня російські війська здійснили масований удар по Києву із застосуванням 90 ракет різних типів, серед яких було 36 балістичних, а також близько 600 ударних безпілотників.
Основними цілями ворога стали звичайні житлові будинки, школи, об'єкти водопостачання, один із найстаріших продуктових ринків столиці, а також будівлі транспортної мережі, включно з вестибюлями станцій метро "Лукʼянівська" та "Хрещатик".
Читайте також: У столиці через ворожу атаку зазнали пошкоджень об’єкти транспортної інфраструктури
Окремих масштабних руйнувань зазнала історична спадщина міста в центрі та на Подолі. Вибуховими хвилями пошкоджено будівлю Міністерства закордонних справ, Національний художній музей та офіс німецького медіа ARD.
Читайте також: Нічна атака на Київ: зруйновано музей "Чорнобиль", пошкоджено МЗС та історичні пам’ятки
Практично повністю зруйновано Національний музей "Чорнобиль", який лише наприкінці квітня 2026 року завершив масштабну реставрацію до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС, відновивши унікальну пожежну каланчу 1910 року побудови.
