Сьогодні, 28 травня, на Личаківському кладовищі вшанують 110-ту річницю від дня смерті Івана Франка — видатного українського поета, прозаїка, драматурга, публіциста, науковця, перекладача, філософа, громадського і політичного діяча, повідомили у ЛМР. А Львів згадує не лише письменника, а й містянина, який жив у цьому місті, працював, кохав, арештовувався і знаходив тут свої улюблені місця.

Монумент на його могилі у Львові зображає Франка як "каменяра" — героя його відомого твору, який пробиває скелю молотом. Саме цей образ став одним із найвпізнаваніших символів української культури.

Франко і Львів: місто, яке було не лише фоном, а частиною його життя

Іван Франко провів у Львові значну частину життя — і залишив у місті десятки "слідів", які й сьогодні можна знайти, якщо уважно дивитися на карту міста.

Він жив, працював, читав лекції, редагував видання, писав тексти і навіть відбував арешти — усе це у межах одного міста.

Його Львів — це не тільки політичні дискусії та редакції газет, а й зовсім буденні речі: прогулянки, кава та чай, риболовля і міські парки.

Франко любив проводити час у львівських кав’ярнях — зокрема у "Монополі", "Центральній" та "Ромі2. Там він читав свіжу пресу і працював над текстами.

Попри популярний міф про "кавового Франка", дослідники його життя зазначають: він насправді більше любив чай, ніж каву.

Парк, який носить його ім’я

Сьогоднішній Парк імені Івана Франка — один із найстаріших міських парків України. Колись це був Єзуїтський парк, і саме тут Франко часто прогулювався.

Дослідники пов’язують ці місця навіть із його поезією — зокрема з образом із твору "Чому являєшся мені у сні?".

Стрийський парк і родинний Львів

Не менш важливим місцем для Франка був Стрийський парк та його околиці. Згодом він оселився неподалік і часто гуляв там із дітьми.

Для Франка Львів був не абстрактним містом, а простором щоденного життя — з маршрутами, звичками і улюбленими алеями.

Франка часто уявляють як суворого революціонера, але львівська історія показує інше: він був людиною звичок, гумору, прогулянок, кав’ярень і простих щоденних ритуалів.

Його життя у Львові — це поєднання інтелектуальної роботи, міської культури і дуже людських історій, які й сьогодні роблять його ближчим.

5 фактів про Франка у Львові, які дивують і досі

1. Риболовля замість політики

Франко був пристрасним рибалкою. Жартував, що у Полтві "нічого не зловиш", тому виїжджав за місто з власними снастями. За спогадами сучасників, міг навіть ловити рибу голими руками.

2. Мінімалізм у їжі

Його раціон був дуже простим: чай або кава з булкою на сніданок, легкі супи, квашені овочі — без гастрономічних надмірностей.

3. Життя без постійної адреси

До власного будинку Франко довго жив у орендованих квартирах і навіть жартував, що інколи мешкав "поміж курми і телятами".

4. Арешти у Львові

Франко кілька разів потрапляв до в’язниці. Одне з місць ув’язнення — будівля на вулиці Городоцькій, яка функціонує як тюрма і сьогодні.

5. Тимчасове поховання

Після смерті його спочатку поховали у так званому "готельному гробівці" — тимчасовому місці для поховань на Личакові. Лише через п’ять років прах Франка перенесли на сучасне місце поховання.

Читайте також: Молодь Львівщини запрошують на безкоштовний вишкіл "Коновальцю 135" у червні: як долучитись.

Нагадаємо, Іван Франко (1856–1916) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, літературний критик і фольклорист. Народився на Галичині 27 серпня 1856 року, рано залишився сиротою. Навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах, де здобув ступінь доктора філософії.

Франко мав феноменальну пам’ять, знав багато мов і ще в юності активно писав і перекладав. Сучасники називали його "академією в одній особі". За життя створив понад 5 тисяч праць у різних жанрах і залишив одну з найбільших спадщин в українській культурі. Найвідоміші твори: «З вершин і низин», «Зів’яле листя», поема «Мойсей», повість «Захар Беркут», драма «Украдене щастя».