Львів набрав 51 бал зі 100 можливих у рейтингу прозорості публічних фінансів та посів п’яте місце разом із Запоріжжям. Цей показник перевищує середній рівень вибірки, який становить 44,4%, однак нижчий за результати Дніпра, Луцька, Києва та Хмельницького.
Такі дані оприлюднила Transparency International Ukraine в межах дослідження "Європейський індекс міст".
За блоком доступності бюджетної інформації Львів отримав 20 балів із 46. Експерти зазначають, що частина ключових документів на офіційному сайті міста відсутня або оприлюднена не в повному обсязі. Зокрема, йдеться про бюджетний регламент, перелік головних розпорядників коштів із кодами ЄДРПОУ, актуальну редакцію бюджету на 2025 рік із змінами, інформацію про управління місцевим боргом, а також посилання на Open Budget і Spending.
Окремо в дослідженні звертають увагу на залучення громадськості до бюджетного процесу. У Львові пропозиції до бюджету збирали через електронну пошту, однак результати цього процесу не були системно оприлюднені.
"Залучення мешканців до бюджетного процесу має ставати звичною рутиною для міських рад. Якщо місто збирає пропозиції, воно має показати, що саме отримало від громади, які ідеї врахувало, а які ні — і бажано пояснити причини. Це складний, але необхідний процес. Так громадськість буде не просто аудиторією для звітів, а повноцінним учасником бюджетного планування і контролю, від якого має виграти громада", — йдеться у дослідженні.
Читайте також: Львів розкритикували у Верховній Раді через кредити. Місто відповіло
Натомість у автоматизованому блоці оцінювання, який базувався на даних Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі, Львів отримав 31 бал із 54 — один із найвищих результатів серед міст вибірки.
Місто увійшло до п’ятірки за точністю планування доходів: відхилення фактичних надходжень від плану становило 1,2%. Частка власних доходів від місцевих податків у Львові склала 26,81%.
У сфері закупівель Львів залучив 7 178 унікальних учасників у 2025 році — це другий показник після Києва. Водночас місто має найнижчий Індекс замовника — 32,2.
У сфері управління майном частка успішних процедур становила 50% у малій приватизації, 40% в оренді та 20,6% у земельних торгах.
Загалом дослідники характеризують ситуацію у Львові як поєднання сильної фінансової бази та недостатнього рівня прозорості. Місто має високий економічний потенціал, але потребує більш системного підходу до відкритості бюджетних даних і якості закупівель.
