Сьогодні, 5 червня, на території ЛМКП "Львівводоканал", що на вулиці Зеленій, 64, відкрили та освятили 12 меморіальних таблиць працівникам підприємства. Вони забезпечували місто водою та ремонтували мережі, а після початку повномасштабного вторгнення стали на захист України і віддали свої життя у боях із ворогом.
Про це повідомили у пресслужбі ЛМР.
Захід розпочали зі спільної молитви, яку очолив настоятель храму Пресвятої Трійці УГКЦ о. Степан Кащук у супроводі квінтету Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла. На відкриття меморіалу прийшли рідні полеглих Героїв, їхні колеги та містяни.
Як розповів директор "Львівводоканалу" Дмитро Ванькович, до 24 лютого 2022 року ці чоловіки дбали про безперебійну роботу водопровідно-каналізаційного господарства Львова, але у вирішальний момент змінили цивільний одяг на військову форму.
Наймолодшому з полеглих захисників — Івану Гринявському — було 30 років, а найстаршому — Володимиру Гірному — 58.
"Він був моєю опорою": спогади рідних та колег
Серед тих, чиє ім'я тепер викарбуване на граніті — Роман Ярина, слюсар-сантехнік, який мав магістерський ступінь з водопостачання та пройшов АТО. Він загинув у квітні 2022 року на Херсонщині у віці 33 років.
"Коли почалася війна, Роман зразу пішов на фронт. Дзвонив мені 4 квітня, казав: "Не переживайте, я вас дуже люблю". Через ці слова мені здалося, що щось не так. А 7 квітня нам сказали, що він загинув... Син був опорою для мене. Дуже любив господарку в селі, після роботи їхав на город, до кроликів та качок. Мені його дуже бракує", — згадує мати Героя, пані Галина Ярина.
Заступник начальника служби каналізаційного господарства підприємства Євген Федосєєв з сумом згадує своїх підлеглих — інженера Стефана Юркевича та слюсаря Степана Дубика. Останній віддав підприємству 18 років свого життя, працював тут разом із батьком, швагром та дружиною.
Дружина загиблого слюсаря Василя Тарньового, Оксана, подякувала колективу за те, що не забувають своїх:
"Ми зібралися на подвір’ї, де пройшла частина їхнього життя. Жодні слова не вгамують біль, але ця меморіальна дошка — символ вдячності. Кожен, хто йтиме повз, згадає і помолиться".
На меморіальній стіні встановили дошки на честь 12 працівників:
Степан Дубик (18 років стажу) — загинув на Донеччині у складі 56-ї ОМПБр. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Володимир Гірний (6 років стажу) — загинув біля Попасної на Луганщині у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила.
Іван Гринявський (11 років стажу) — загинув у Кремінських лісах (Діброва) у складі 125-ї ОБр ТрО.
Богдан Грицків (провідний інженер-будівельник, 12 років стажу) — загинув на Харківщині у складі 42-ї ОМБр.
Юрій Мартиновський (слюсар) — помер під час виконання службових обов'язків на Рівненщині у складі 33-ї ОМБр.
Василь Тарньовий (21 рік стажу) — загинув біля Вербового на Запоріжжі у складі 82-ї ОДШБр.
Роман Ярина (слюсар-сантехнік) — загинув на Херсонщині у складі 80-ї ОДШБр.
Стефан Юркевич (інженер-технолог) — загинув на Донеччині у складі 2-ї Галицької бригади Нацгвардії.
Данило-Олег Чекан (машиніст насосних установок) — загинув на Донеччині у складі батальйону "Вовки Да Вінчі".
Степан Івасик (водій, понад 13 років стажу) — загинув на Донецькому напрямку у складі 79-ї ОДШБр.
Ігор Кисорець (шляховий робітник, 24 роки стажу) — загинув на Курщині у складі 125-ї ОБр ТрО.
Василь Гавриш (слюсар, 8 років стажу) — загинув на Харківщині у складі 116-ї ОМБр.
Читайте також: Україна провела черговий обмін полоненими.
Нагадаємо, станом на сьогодні ще 74 працівники ЛМКП "Львівводоканал" продовжують боронити Україну у лавах Збройних Сил.
