Лише за декілька кілометрів від Львова, у селі Оброшине, розташована колишня літня резиденція львівських римо-католицьких архієпископів. Цей палацовий комплекс — унікальний для Галичини зразок заміської садиби, де витончене бароко XVIII століття переплелося із сецесією століття двадцятого.
Сьогодні ж пам'ятка національного значення перебуває у критичному стані. "Твоє місто" побувало біля палацу, щоб на власні очі побачити, як занепадає архітектурна перлина, і дізнатися у балансоутримувача, чи є бодай якісь шанси на її порятунок.
Небезпечна краса: розбите скло та провалини посеред парку
Довкола палацу аріхєпископів розкинувся колись розкішний французький парк із 800-метровою липовою алеєю та рідкісними тюльпановими деревами. Зараз це улюблене місце для прогулянок місцевих мешканців: сюди приходять родинами, тут бігають діти. Однак таке сусідство із занедбаною будівлею щодня загрожує їхньому здоров'ю та життю.
Якщо центральний фасад палацу ще тримається "для картинки", то з боку парку ситуація катастрофічна. Капітальні сходи та унікальні елементи декору (кам’яні вазони з ангелами й фігурами тварин, створені під час перебудови 1920-х років) буквально розсипаються. Під автентичними сходами влаштували стихійне сміттєзвалище з пластику.
Найгірше — це реальна небезпека для відвідувачів парку:
Зі стін та балконів масивно обсипається штукатурка та шматки цегли. А також із будівлі звисають шматки облицювання, які от-от можуть впасти комусь на голову.
Вікна вибиті, навколо лежать гострі уламки скла, якими легко поранитися.
Поруч із будівлею є глибокі провалля, куди випадково може впасти дитина чи перехожий у темну пору доби.
400 мільйонів на реставрацію та капітальний паркан: що каже балансоутримувач
Зараз Палац архієпископів (охоронний №477) перебуває на балансі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України. "Твоє місто" звернулося за коментарем до директора установи Олега Стасіва, аби з’ясувати, чому споруду довели до такого стану і які заходи вживаються для її захисту.
За словами керівника установи, інститут повністю усвідомлює свої охоронні зобов'язання, проте зв'язаний по руках через брак фінансування.
"Пам'ятка архітектури національного значення дійсно потребує ремонтно-реставраційних робіт. Однак для проведення комплексу відновлювальних робіт першочергово необхідно виготовити проєктно-кошторисну документацію (ПКД), орієнтовна вартість якої може становити 2 млн грн. За оцінками фахівців, орієнтовна вартість усього комплексу ремонтно-реставраційних робіт може перевищувати 400 млн грн", — повідомив Олег Стасів у офіційній відповіді.
Директор наголошує: інститут є бюджетною науковою установою і отримує кошти виключно на наукову діяльність. Для власних потреб установа цей палац не використовує. Водночас силами колективу територію навколо прибирають, проводять сезонні толоки та підтримують у належному санітарному стані, запевняє Олег Стасів.
Щодо небезпеки для людей, директор бідкається на вандалів і обіцяє радикальні дії.
"Небезпечні ділянки об’єкта постійно позначаються інформаційно-загороджувальними знаками та написом. Проте відвідувачі постійно їх ламають. Тому прийнято рішення в найкоротший термін загородити пам’ятку капітальними конструкціями", - повідомив очільник Інституту.
Де шукають гроші
Усі спроби інституту знайти фінансування самотужки поки що натикалися на глуху стіну. Олег Стасів розповів, що установа просила кошти на виготовлення ПКД у НААН України, Львівської облради, ЛОВА та Оброшинської сільради — позитивного рішення немає.
Також подавали заявку на престижний міжнародний конкурс AFCP 2025 (Посольський фонд США зі збереження культурної спадщини) — проєкт не підтримали.
Наразі керівництво інституту розглядає можливість спільного використання палацу з Оброшинською ОТГ за умови співфінансування. Паралельно шукають закордонних інвесторів: підготували пропозиції для партнерів із Польщі та ведуть перемовини щодо залучення релігійних організацій.
Читайте також: Назвали найбільш відвідувані локації на Львівщині та скільки мільйонів доходу є за цей рік.
Нагадаємо, Палац архієпископів — ансамбль будівель, датований початком XVIII століття. Розташований у селі Оброшино, Пустомитівського району, Львівської області. Видатний зразок заміської садиби доби бароко в Україні.
1730 рік: Палац зводять за проєктом архітектора Юзефа ІІ Фонтана. Скромний фасад компенсували розкішні інтер'єри, де зберігалася колекція портретів усіх львівських архієпископів. Згодом тут з'явилися каплиця та оранжереї з екзотичними рослинами.
Перша світова війна (1915 рік): російські війська пограбували маєток і спалили унікальний архів. Пізніше німці влаштували в каплиці їдальню, австрійці — табір для турецьких біженців, а козаки з Наддніпрянщини винесли залишки майна. Будівля залишилася без вікон, дверей та паркету.
1922-1925 роки: реставрація під керівництвом Броніслава Віктора та Юзефа Пйотровського. Архітектор сміливо додав палацу елементів модерну (сецесії): з'явився балкон на спіральних колонах, кам'яні вазони з тваринами, змінили планування сходів. Сучасники за це жорстко критикували перебудову, називаючи її "спотворенням".
1939 рік: радянська влада перетворює резиденцію на військовий клуб, а в каплиці влаштовує танцювальний зал. А після Другої світової у будівлі розмістився Науково-дослідний інститут, який формально перебуває там і до сьогодні.
Палац в Оброшині зміг пережити дві світові війни та радянську руйнацію культури. Проте сьогодні, у XXI столітті, він ризикує просто розсипатися від байдужості та відсутності фінансування.
"Твоє місто" стежитиме, чи з'явиться навколо небезпечної пам'ятки обіцяний капітальний паркан і чи відгукнуться донори, здатні врятувати унікальну спадщину Львівщини.
