Німеччина виділила кошти на демонтаж та транспортування обладнання з Ризької теплоелектроцентралі (ТЕЦ), яке буде спрямоване на посилення енергетичної інфраструктури Києва та Харкова. Про це повідомили у Міністерстві енергетики за підсумками онлайн-зустрічі міністра Дениса Шмигаля з федеральною міністеркою економіки та енергетики Німеччини Катериною Райхе.
Роботи з демонтажу обладнання на латвійській теплоелектроцентралі вже розпочалися. Міністерство закордонних справ Німеччини зарезервувало на реалізацію цього проєкту понад 1 млн євро.
Він також повідомив, що Україна спільно з партнерами працює над аналогічними проєктами з отримання обладнання в Латвії, Словаччині, Австрії, Хорватії та інших країнах.
Співпраця з Німеччиною та підготовка до зими
Під час зустрічі сторони обговорили питання посилення української енергосистеми перед зимовим періодом, а також створення стратегічних резервів обладнання. Найближчим часом Міненерго передасть німецькій стороні перелік пріоритетних потреб українського енергетичного сектору.
Німеччина продовжує надавати системну підтримку українській енергетиці. За словами Дениса Шмигаля, внесок Берліна до Фонду підтримки енергетики України вже перевищив 552 млн євро. Крім того, у квітні 2026 року Україна отримала грант від KfW у розмірі 4,75 млн євро для підтримки енергосистеми. Також сторони обговорили розвиток ринку біометану та новий інструмент «Ukraine Connect», створений Німеччиною для підтримки приватних інвестицій в Україну.
Потреба у фінансуванні та створення дублюючої системи теплопостачання
Київський міський голова Віталій Кличко заявляв, що столиця створює дублюючу систему тепло- та енергопостачання, загальна вартість побудови альтернативних джерел якої перевищує 60 мільярдів гривень.
«Ми подивились на реальні цифри і можливість використати ці гроші для того, щоб закупити обладнання, налагодити, щоб воно працювало. Це приблизно 30 млрд грн. Половину взяла на себе держава, половину – місто Київ. Ми рухаємось, у нас постійно наради з урядом», – повідомляв мер.
За словами Віталія Кличка, місто не здатне самостійно профінансувати ці роботи, оскільки держава вилучає 60% ПДФО, не компенсує громадам різницю в тарифах на тепло й витрати на пільговий проїзд, а минулого року додатково вилучила з міського бюджету 8 мільярдів гривень.
Читайте також: Підготовка до зими: Київрада планує залучити 50 млн євро від ЄБРР для «Київтеплоенерго»
Для формалізації домовленостей на минулому засіданні Київради було ухвалено звернення до Кабміну та Верховної Ради щодо фінансової підтримки плану стійкості. Також мер столиці поінформував, що місто вже надало Агентству відновлення 1 мільярд 250 мільйонів гривень, звернулося до фінансових установ і безпосередньо виділяє понад 15 мільярдів гривень з міського бюджету на відновлення та підготовку системи теплопостачання Києва до наступного опалювального сезону.
Нагадаємо, Кабінет міністрів України ухвалив рішення про виділення Києву додаткових 2 мільярдів гривень на підготовку до зимового періоду. Направлені державою кошти підуть на інженерно-технічний захист об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення безперебійного теплопостачання в столиці.
