У Львові обрали нового директора Інституту біології клітини НАН України: хто ним став
Інститут біології клітини НАН України очолив Костянтин Дмитрук.
Костянтин Дмитрук / фото: ЛОР
Костянтин Дмитрук / фото: ЛОР

18 червня 2026, 19:02

У Львові відбулися збори колективу Інституту біології клітини Національної академії наук України, під час яких офіційно оголосили результати виборів директора наукової установи. Новим директором став Костянтин Дмитрук. Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної ради.

Інститут біології клітини НАН України є одним із провідних наукових центрів держави у сфері сучасної біології та біотехнологій. Установа проводить дослідження у галузях молекулярної та клітинної біології, мікробіології, біохімії, біотехнологій, а також займається підготовкою наукових кадрів найвищої кваліфікації. Тут реалізують проєкти, результати яких мають практичне застосування у медицині, біомедицині, онкології, біосенсорних технологіях та інноваційній економіці.

У ЛОР зазначили, що новим директором установи став 49-річний Костянтин Дмитрук, який присвятив науці 28 років. Чоловік долучився до команди науковців Інституту у далекому 1998 році, будучи студентом біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

"Я почав працювати тут на пів ставки інженером. Згодом пройшов усі етапи наукової кар’єри — від молодого дослідника до заступника директора, захистив кандидатську та докторську дисертації. Тому для мене велика честь і відповідальність очолити установу, в якій я виріс як науковець", — сказав новообраний директор.

Одним із ключових завдань на найближчі роки він бачить ще тіснішу інтеграцію роботи всіх чотирьох наукових відділів інституту — співпрацю біологів, генетиків, біотехнологів та фахівців з новітніх технологій працюють над спільною метою.

Констянтин Дмитрук додав, що Інститут реалізовує міждисциплінарні проєкти — від створення нових біологічно активних сполук до їх тестування та підготовки до практичного застосування.

"Нам є чим пишатися. Серед останніх досягнень — створення першого у світі продуцента антибіотика Розеофлавіну на основі дріжджів. Ця розробка вже захищена патентом і відкриває нові можливості для біотехнології та медицини. Також наші науковці працювали над створенням пероральної вакцини проти COVID-19 та низкою інших інноваційних проєктів. Моє завдання як директора — зберегти цей науковий потенціал, зміцнити міжнародну співпрацю та створити умови, щоб результати наших досліджень ще швидше знаходили практичне застосування в Україні та світі", — поділився він.

Читайте також: Ректор Львівського університету отримав престижну нагороду, а сам університет — німецьке визнання

Під час заходу голова ЛОВА Максим Козицький вручив подяку колишньому директору Інституту біології клітини НАН України, академіку НАН України, доктору біологічних наук, професору Андрію Сибірному. Відзнакою відзначили його високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток молекулярної генетики, клітинної біології й біотехнології дріжджів.

В облраді додали, що установа співпрацює з провідними українськими університетами та науковими центрами, зокрема Львівським національним університетом імені Івана Франка, Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, Національним університетом "Львівська політехніка" та іншими закладами. Крім того, інститут реалізує міжнародні проєкти разом із науковими установами Німеччини, Австрії, Франції, Польщі, Чехії та США.

Читайте також: До 100 тисяч за рік: скільки коштує цьогоріч навчання у провідних вишах Львова

Нагадаємо, сьогодні у Львові розпочався найбільший освітній фестиваль України "Вчителі майбутнього". Цьогоріч до міста Лева з’їхалися понад 2500 освітян із різних регіонів країни.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Lifestyle
Куди зникли старі сади Львова: історія клепарівської черехи та “галицьких” яблунь
Про що розповідають залишки старих фруктових садів? Яку роль відіграють в екології, історичній пам’яті та культурній спадщині Львова? Чи назавжди зникла знаменита колись на весь світ клепарівська череха, що росла лише у передмісті Львова? Чи можна її відродити через  понад 100 років  і чому, так звані, "галицькі сорти" яблунь та інших фруктових дерев зберігаються у Польщі? Про це дізнавалося "Твоє місто".
фото: agro-market.net

18 серпня, 20:30

Старі фруктові дерева – живі свідки міської історії"Незважаючи на активну урбанізацію, фрагменти старих садів  і до цього часу збереглися у різних районах Львова, зокрема на Знесінні, Погулянці, Клепарові, Замарстинові, Новому Світі", — зазначає  Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету. —  Багато фруктових дерев зберіглося у верхній частині вулиці Франка, на  Софіївці та Новому Львові. Є екземпляри старих фруктових дерев на Кастелівці, на Котляревського, Сахарова,  Нечуя-Левицьго, а також в місцевості  Новий Світ, в старих садах навколо вілл на Чупринки, Коновальця...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"