У Львівській громаді мешканці можуть самі ініціювати створення скверу. Для цього потрібно пройти кілька етапів — від подачі заявки до оформлення права на користування ділянкою. У Львівській міській раді розробили спеціальну дорожню карту, де пояснили процес створення скверів у місті.

З чого почати створення

Ініціатива щодо створення скверу може йти як від однієї людини, так і від групи людей: мешканців, депутатів, установ чи організацій.

Для початку потрібно обрати конкретну земельну ділянку. Варто одразу перевірити, чи земля не перебуває у приватній власності або не має іншого цільового призначення.

Також потрібно з’ясувати, чи ця земля може бути призначена під рекреацію (для відпочинку, парків, зелених зон). Щоб це зробити, потрібно подати заяву у Департамент природних ресурсів ЛМР.

Після цього управління разом із департаментом архітектури та управлінням екології перевіряє наявність землекористувачів та відповідність містобудівній документації. Якщо ділянка вільна, готується план із орієнтовними межами території під сквер.

Варто також шукати зацікавлених осіб (стейкхолдерів). Це можуть бути: 

• мешканці району, для яких новий сквер дасть місце для прогулянок, спорту, дитячих ігор і спілкування;
• бізнес, який таким чином проявляє соціальну відповідальність і покращує територію поруч із офісом, а також він може долучитись фінансово або технічно;
• місто, яке отримує новий громадський простір і підвищує якість життя в районі;
• навчальні заклади, які зможуть проводити там уроки, дослідження, екоактивності.

Як далі триватиме процес

Наступними етапами є громадське обговорення, створення робочої групи та розробка концепції скверу — робоча група має сформувати бачення того, який саме сквер потрібен громаді.

Варто включити природоорієнтовані рішення, наприклад:

• алеї дерев і квітників,
• дикі або дощові сади,
• міські городи,
• дитячі майданчики з натуральних матеріалів,
• зони для спорту, відпочинку, відновлення,
• місце для вшанування пам’яті (якщо це Сквер пам’яті).

Проєкт погоджується з міськими службами — земельним департаментом, управлінням екології, районною адміністрацією.

Під час робіт важливо:

• співпрацювати з районною адміністрацією;
• визначити, які роботи може виконати вона, а які — громада;
• не забути про безпеку (освітлення, відсутність небезпечних елементів, доступність для всіх).

Далі стартує адміністративний процес: підготовка ухвали, розроблення проєкту землеустрою, погодження меж, внесення даних до кадастру, затвердження проєкту на сесії міськради і передача ділянки в постійне користування районній адміністрації. 

Завершальний етап — реєстрація речового права, після чого територія офіційно отримує статус скверу.

Загалом для узгодження всіх документів (від запиту до реєстрації речового права на ділянку) потрібно орієнтовно 5 місяців.

Можливі джерела фінансування

• Меценати або компанії, які готові допомогти матеріалами, технікою, саджанцями.
• Гранти (наприклад, від Екофондів, посольств, екологічних програм).
• Спільнокошт (crowdfunding) — мешканці,
• бізнес, друзі можуть підтримати фінансово.
• Меценати або компанії, які готові допомогти матеріалами, технікою, саджанцями.
• Підтримка міста.
• Власна “банка скверу” — прозорий збір коштів на певну мету.

Важливо! Після розробки проєкту активно комунікувати через соцмережі, інформуючи про етапи та залучаючи підтримку.

Урочисте відкриття та життя скверу

У міській раді пропонують провести відкриття разом із усіма стейкхолдерами, волонтерами, бізнесом і школами, показавши, що сквер — результат спільної праці громади.

Сквер також треба офіційно передати на баланс районної адміністрації для подальшого догляду та підтримки.

Після відкриття робоча група продовжує збиратися 1–2 рази на рік для обговорення догляду, нових ініціатив та організації подій: днів прибирання, посадок, культурних та освітніх заходів.

Важливо, щоб сквер жив як простір спілкування, пам’яті і турботи, залучаючи громаду та нових учасників.

На що також варто звернути увагу

Варто одразу подумати про доступність для людей з інвалідністю (пандуси, рівні доріжки).

Добре, якщо сквер матиме екологічну освітню складову — таблички з назвами рослин, QR-коди, інформацію про природу.

Подбайте і про довгостроковий догляд — знайдіть відповідальних мешканців або шкільні гуртки, які час від часу стежитимуть за станом рослин.