У столиці планують створити Пантеон видатних українців, куди можуть перепоховати відомих українських діячів, похованих за межами України. Це питання обговорювали під час наради за участю керівника Офісу президента Кирила Буданова.

У межах проєкту планують сформувати список видатних українців, розробити процедуру повернення їхніх останків в Україну та визначити місце для створення Пантеону. Одну з ключових ролей у цьому процесі може відіграти Національне військове меморіальне кладовище, йдеться на сайті президента України, однак там не зазначають, що мається на увазі.

Також повідомляють, що всі етапи – від юридичних процедур до перепоховання – відбуватимуться лише за згодою родичів і відповідно до законодавства.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що паралельно планують працювати над поверненням в Україну історичних цінностей, які зараз перебувають у закордонних музеях, а також важливих документів, пов’язаних із державотворенням України. За його словами, йдеться про масштабну комплексну програму.

Читайте також: Як народжується пантеон новітніх героїв. Репортаж з меморіалу під Києвом

Як повідомила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца, українські дипломати вже встановили місця поховання 98 українців у 21 країні світу. Серед них – політичні, військові, культурні та громадські діячі часів УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, уряду в екзилі та визвольних змагань.

Історик Юрій Юзич наголосив, що насамперед варто звернути увагу на поховання, які залишилися без догляду місцевих громад або дипломатичних установ, адже через місцеве законодавство такі могили можуть з часом зникнути.

За результатами наради представники уряду мають обговорити пропозиції з науковцями та громадськістю, після чого узгоджений проєкт створення Пантеону подадуть на розгляд президенту України.

Нагадаємо, Верховний Суд визнав незаконною передачу земельної ділянки під Національне військове меморіальне кладовище, вказавши на те, що Київська обласна військова адміністрація не врахувала спеціальний природоохоронний статус землі.

У постанові суд зауважив "надзвичайну суспільну значущість" створення меморіального кладовища, проте підкреслив, що вшанування пам’яті має здійснюватися в межах правового поля.

Водночас українські військовослужбовці виступили проти цього рішення Верховного Суду. Захисники називають його наругою над пам’яттю полеглих героїв і закликають до негайного перегляду ситуації. До цих заяв долучилися: окремий штурмовий полк Сухопутних військ ЗСУ, спадкоємець батальйону "Вовки Да Вінчі", Командування Десантно-штурмових військ (ДШВ), Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді ("Мадяр"), 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада та інші.

Також державна установа НВМК заявила, що судове рішення від 29 січня 2026 року не впливає на поховання Захисників і Захисниць України.