Сьогодні, 23 червня, у свято Різдва Івана Хрестителя згадуємо історію про один із найстаріших храмів Львова, названий його іменем. Він розташований на вулиці Ужгородська, 1.
Упродовж свого існування будівля храму зазнала багатьох реконструкцій і перебудов, у результаті чого вона майже не схожа на первісну. Зараз тут розташований Музей найдавніших пам’яток Львова Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Скільки років церкві
Серед львівських істориків є суперечка щодо часу побудови храму: 1201-ий, 1236-ий чи 1247 рік. Перша письмова згадка про нього датована 1371 роком.
Як розповідала "Твоєму місту" завідувачка сектору "Музеї-пам’ятки" галереї мистецтв Наталія Кліщ, одна з найпопулярніших версій така, що храм цей побудували для угорської принцеси Констанції – дружини князя Лева Галицького.
Ще одна з версій — що храм побудували на честь народження Данила Галицького. У 1230-х роках тут зупинялися монахи домініканської місії, в 1240-50-х святиню віддали ревній католичці Констанції, а після її смерті передали вірменам-уніятам.
Як зазначила завідувачка, за свою історію храм переходив з однієї конфесії в другу і, як птах Фенікс, відроджувався з попелу.
Перебудови храму
Церква також не раз горіла і стояла пусткою. Найбільша пожежа трапилася тут у 1799 році, після чого храм закрили на майже 30 років. Після цього його відрестраврували, проте невдало. Пізніше, у 1887 році, відбулася найбільш ґрунтовна перебудова храму, якою керував відомий львівський архітектор Юліан Захарієвич.
У 1911 році позаду церкви побудували монастир сестер Христового серця. Певний час у церкві звершували богослужіння, а після війни тут були і господарські приміщення, і гардероб, і навіть морг, проте документальних підтверджень цьому немає.
У первісному вигляді храм був невеликий – вісім на шість метрів. Проте з часом добудували присінок, ризниці, опускали, а потім знову піднімали склепіння.
Що знайшли під час розкопок
Під час розкопок 1978 року під підлогою храму знайшли багато поховань. Зі слів Наталії Кліщ, розкопали 38 скелетів, з них дев’ять дитячих, які залягли у трьох різних шарах ґрунту.
Також перед входом у будівлю храму є заглиблення, розміри якого вказують на те, що там могло бути захоронення в саркофазі. За легендою тут була похована сама князівна Констанція. Але це лише гіпотеза, оскільки документи, якщо і було, то вони або знищені, або згоріли.
Чимало кісток знайшли, коли переробляли паркан поблизу храму. Їх зібрали і поховали за церквою. До речі, на фасаді храмової будівлі є зображення Констанції, її пам'ять тут вшановують 15 березня, на День незалежності Угорщини.
На стіні храму під час археологічних досліджень знайшли графіті, яке, можливо, вказує на його початковий вигляд – з абсидою. Його так і залишили для огляду.
Свого часу в храмі була найстаріша ікона – Львівська Богоматір, яку довго розшукував Борис Возницький. Зараз вона — у палаці Потоцьких.
Як змінився храм за час незалежної України
Відколи храм опинився під юрисдикцією Львівської галереї мистецтв, у ньому почали проводити нові дослідження. У 1994 році тут відкрили філію – Музей найдавніших пам’яток Львова.
Повернути первісний вигляд храму не вдалося, оскільки було надто багато перебудов. Проте, під час рестраврації, зокрема, розмурували маленькі вітражні віконця храму. Також тут є зменшена копія храму в його первісному вигляді. Хто створив цей макет — невідомо.
Фрагменти розписів, що збереглися, датовані не пізніше як XVI століттям. Зокрема, можна розгледіти квіткові розети.
Образів у церкві Святого Івана Хрестителя небагато: репродукція ікони Матері Божої, копію якої можна побачити в Домініканському соборі, а оригінал – у костелі Святого Миколая, що в Гданську (Польща), а також відома Ченстоховська Матір Божа.
Свого часу в храмі-музеї відбувалися виставки сакрального мистецтва, які планують поновити, а ще проводити органні концерти.
Освятили храм Івана Хрестителя в 2009 році. Через коронавірус він якийсь час був зачинений – до 1 липня 2021-го.
Завідувачка сектору також розповіла, що дзвіницю, яка колись стояла перед храмом, а тепер справа від церкви, побудував у 1887 році Юліан Захарієвич. Проте в 1939-ому дзвони дивним чином зникли, і храм залишався "глухим" аж до 2010 року.
Детальніше про історію храму Івана Хрестителя на вул. Ужгородській розповідаємо у цьому матеріалі.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
