Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період 17–23 червня 2026 року провів загальнонаціональне опитування громадської думки, присвячене, зокрема, ставленню українців до шляхів вирішення історичних суперечок між Україною та Польщею.
У дослідженні методом телефонних інтерв’ю (CATI) опитано 1005 респондентів віком від 18 років на підконтрольній уряду території України. Статистична похибка вибірки за звичайних умов не перевищує 4,1%, однак дослідники наголошують, що в умовах війни можливі додаткові систематичні відхилення.
Читайте також: Ющенко на знак протесту проти політики Варшави також відмовився від Ордену Білого Орла
Соціологи зазначають, що результати загалом залишаються репрезентативними для аналізу суспільних настроїв.
Як українці бачать вирішення історичних суперечок
Респондентам запропонували чотири підходи до вирішення історичних розбіжностей між Україною та Польщею – від конфронтаційних до компромісних.
Читайте також: Не лише Волинь. Історики з’ясували, що в ті часи загинуло 30 тисяч українців
Лише 5% опитаних підтримали конфронтаційні сценарії: 1% вважає, що Україна має прийняти польську позицію щодо спільної історії, ще 4% – що Польща має погодитися з українським трактуванням.
Натомість переважна більшість – 90% – обирає конструктивні варіанти. Зокрема:
– 57% вважають, що кожна країна має право на власне бачення історії та не повинна втручатися у трактування іншої;
– 33% підтримують ідею спільної роботи істориків і пошуку компромісного погляду через експертні комісії.
У КМІС також нагадують, що подібні тенденції фіксувалися і раніше. У 2023 році більшість українців виступали проти взаємного узгодження історичної політики між Україною та європейськими країнами, зокрема щодо героїв минулого.
Соціологи підкреслюють, що нинішні результати продовжують цю логіку – домінує позиція невтручання у внутрішні історичні інтерпретації інших держав або пошуку професійного діалогу між істориками.
У КМІС зазначають, що українське суспільство демонструє низький рівень підтримки конфронтаційних підходів у сфері історичної політики та переважну орієнтацію на або взаємну автономію в трактуванні історії, або на експертний діалог між сторонами.
Нагадаємо, що 19 червня у соцмережі Х президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі у зв’язку з найменуванням одного з українських підрозділів на честь УПА. Та заявив, що Польща не допустить вступу у ЄС тих, хто не розуміє необхідності відмовитись від "культу тоталітаризму та насильства".
Після цього Зеленський відправив Орден у Польщу "Новою поштою".
Історик Ігор Галагіда розповідав "Твоєму місту" правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, чому Сагринь має стати новим символом українців, та пропонує конструктивний підхід у польсько-українській дискусії – не сперечатися, хто перший почав і хто винен. Читайте тут.
