Від новорічної ялинки, яку встановили біля Оперного театру, вздовж пр. Свободи та на пл. Ринок поблизу Ратуші розташований Львівський Різдвяний ярмарок – епіцентр святкувань із безліччю цікавих заходів та подій: співи, веселощі, солодощі, мед, вареники, сувеніри та подарунки, колядки та забави, тепла святкова атмосфера.

В рамках Ярмарку щотижня, з п’ятниці по неділю, відбуватимуться виступи народних колективів, покази вертепів та різноманітні конкурси. Діятиме Ярмарок до 15 січня 2012 року.

23 грудня на пл. Ринок буде відкрито Різдвяну шопку, для того, щоб вже на Католицьке Різдво всі вірні змогли побачити сцену народження Ісуса Христа.

Вона розміститься біля входу в Ратушу і знаходиться там протягом усіх Різдвяних свят. Вже традиційно на цей час вона стане місцем святкувань, спільних колядувань.

6 січня у Львові традиційно на просп. Свободи буде встановлено Дідуха. Це сніп пшениці, що символізує прихід пращурів. Святкова процесія внесення символу достатку починає свою ходу з пл. Ринок (від Ратуші) і йде до пр. Свободи. Діти, які несуть своїх маленьких дідухів, а також всі учасники процесії, колядують Львову та львів’янам «на щастя, на здоров’я і на всі гаразди».

З 7 січня, від дня народження Ісуса Христа, у Львові починаються масові святкові гуляння.Так, в цей день у Музеї народної архітектури та побуту (вул. Чернеча гора, 1) стартує фестиваль «Спалах Різдвяної звізди», який відроджує традицію виготовлення великих Різдвяних звізд (1,5 – 2 м), які є головним символом Різдва.

Відтак тут можна буде стати учасником вертепних дійств, долучитися до гурту колядників, посмакувати пухкими пампушками та духмяним узваром. Продовжиться фестиваль 8 січня вже на центральних вулицях міста, коли відбудеться святкова хода звіздарів, колядників та учасників вертепного дійства.

В цей же день, 7 січня, у храмі Пресвятої Євхаристії (пл. Музейна, 3) розпочнеться Різдвяний фестиваль «Велика коляда», що стане вже тринадцятим за час його проведення. Цьогоріч у фестивалі візьмуть участь хорові, автентичні, фольклорні, духові та інструментальні колективи. Сам же фестиваль має на меті глибше пізнання та популяризацію різдвяних традицій з усіх куточків України, саме тому організатори заохочують учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів Гуцульщини.

Апогеєм фестивалю стане заключний гала-концерт, який відбудеться 29 січня, під час якого лунатимуть колядки у виконанні зведеного хору найкращих колективів фестивалю.

На Різдво, 7 січня, у Львові розпочнеться ще один традиційний гастрономічний захід – V міське Свято Пампуха, де можна буде також подивитися як випікають цю традиційну різдвяну ставу, а також дізнатися історію її походження. Окрім того, організатори пообіцяли встановити Рекорд Гіннеса – львів’яни створять найбільший Різдвяний пампух, який буде складатись з 50 тис. маленьких пампушків.

Окрім можливості скуштувати найбільший пампух у світі, гостей свята чекають різноманітні конкурси: «Конкурсу на найкращий вертеп», «Конкурс господинь», «Конкурс пампухоїдів». Весело і смачно має бути всім протягом 3 днів свята у палаці Потоцьких (вул. Коперника, 15).

Вже 8 січня вулиці Львова заполонять вертепи, адже тут відбуватиметься Фестиваль вертепів. Вони організують урочисту ходу, в якій візьмуть участь дитячі, молодіжні та дорослі колективи, для того, щоб протягом двох днів виступити на головній сцені міста біля новорічної ялинки.

13-14 січня колядувати в сучасній обробці запрошує «Рок коляда». На цей раз вона триватиме 2 дні, і дає можливість усім бажаючим самостійно визначити учасників концертів. Традиційним залишається лише місце її проведення – «Хмільний дім Роберта Домса» (вул. Клепарівська, 18).

19 січня, на свято Водосвяття, на пл. Ринок відбудеться Екуменічний молебень та освячення води. Місто традиційно всіляко сприяє, щоб всі християни різних конфесій в цей день разом освятили воду.

Окрім того, слід не забувати, що протягом всього новорічно-різдвяного часу відбудеться безліч заходів на святкову тематику, серед яких виставки в галереях та музеях, концерти, різноманітні атракції, про які стане відомо дещо згодом.