Сьогодні, 26 червня, у Львові відбудеться церемонія прощання з трьома військовослужбовцями: Микитою Кичмою, Ярославом Туром та Павлом Антоненком. Вони віддали свої життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
Львівська міська рада закликає мешканців та гостей міста долучитися до міської церемонії прощання, а також утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону Микити Кичми та Ярослава Тура відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Чин похорону Павла Антоненка відбудеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно о 14:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на кладовищі у селі Солонка.
Що відомо про Захисників
Ярослав Тур (22.03.1998 — 07.09.2024) - уродженець селища Розівка Запорізької області.
Закінчив Маріупольський державний університет за спеціальністю "Філологія" (вчитель німецької мови та світової літератури), згодом працював у сфері продажу.
За словами близьких, Ярослав був комунікабельним, життєрадісним, дуже відповідальним, захоплювався IT та спортом.
На захист України став у 2024 році. Воював на Курському напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ.
У нього залишилися мати, донька та родина.
Микита Кичма (08.05.2003 — 13.06.2026) - уродженець міста Кам’янське Дніпропетровської області.
Навчався у Львові (ЗОШ №68 та Львівський ліцей імені Героїв Крут). Вищу військову освіту здобув в Одеській військовій академії.
Рідні згадують його як мужнього, цілеспрямованого та активного чоловіка, який займався боксом, ММА та бойовим гопаком і мріяв збудувати дім для сім'ї.
З початком повномасштабного вторгнення захищав країну на Південно-Слобожанському, Херсонському, Миколаївському, а з 2026 року — на Донецькому напрямку у складі 53-ї ОМБр імені князя Володимира Мономаха. Нагороджений нагрудним знаком "Завжди перші".
У Микити залишилися батьки, дружина, син та сестра.
Павло Антоненко (13.12.1984 — 18.06.2026) - львів’янин.
Навчався у ЗОШ №9, вищу військову освіту здобув у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Проходив військову службу, згодом працював у логістиці. Захоплювався історією, мотоциклами й подорожами. Був учасником АТО.
З початком повномасштабної війни боронив державу на Донецькому, Запорізькому, Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 6-го полку ССО "Rangers". Повний кавалер орденів Богдана Хмельницького (ІІ та ІІІ ступенів), нагороджений "Воєнним хрестом" від Міністра оборони, відзнакою "Воля вирішує".
У Павла залишилися дружина, син, мати, брат, бабуся, родина та друзі.
