Сьогодні, 29 червня, Львів прощається з трьома військовослужбовцями, які загинули у боях за Україну. Містяни віддадуть останню шану Василеві Мазуру, Романові Горячому та Андрієві Бучаку. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Як повідомили у пресслужбі Львівської міської ради, чин похорону воїнів розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11). Опісля, орієнтовно о 10:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Андрія Бучака поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), а Василя Мазура — на Ряснянському кладовищі (вул. Лукасевича).
Прощання з Романом Горячим продовжиться о 12:00 у храмі святого Архангела Михаїла у селі Воля-Висоцька (Жовківська ТГ). Поховають воїна на місцевому кладовищі.
Якими ми їх запам'ятаємо
Василь Мазур (11.08.1987 — 22.04.2026)
Львів'янин. Навчався у СЗШ №100, згодом здобув професію електрика у Львівському ПТУ та працював у сфері енергетики. За словами рідних, Василь був надзвичайно справедливою, цілеспрямованою й турботливою людиною, захоплювався автомобілями та риболовлею.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив країну на кількох напрямках: на Південно-Слобожанському у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила, на Донецькому — у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді та на Північно-Слобожанському — у складі 42-ї ОМБр імені Героя України Валерія Гудзя.
У Василя Мазура залишилися мати, дружина, двоє синів, брат та родина.
Роман Горячий (02.12.1976 — 21.06.2026)
Львів’янин. Закінчив СЗШ №21. Здобув освіту зубного техніка у коледжі при Львівській медичній академії ім. Андрея Крупинського, а пізніше закінчив ЛДУБЖД за спеціальністю "Пожежна безпека".
Працював зубним техніком у Медуніверситеті ім. Данила Галицького, згодом — пожежником у 17-й ДПРЧ ГУ ДСНС, а пізніше в охоронних структурах. Був учасником АТО.
З перших днів повномасштабної війни повернувся на фронт. Воював на Південно-Слобожанському (24-та ОМБр), Північно-Слобожанському (42-га ОМБр) та Донецькому напрямках (80-та ОДШБр). Нагороджений відзнакою Міноборони "Знак пошани".
Був люблячим батьком і чоловіком, любив спорт і садівництво. У Романа Горячого залишилися дружина, мати, двоє синів та родина.
Андрій Бучак (23.11.1981 — 12.08.2024)
Уродженець Луганська. Закінчив тамтешню спеціалізовану школу-гімназію №30, згодом ВПУ №16. Вищу економічну освіту здобув у Луганському філіалі ДонНАБА.
Працював економістом на підприємствах. Рідні згадують його як щирого, спокійного чоловіка, який захоплювався шахами, книгами та походами в гори з наметами.
У 2015 році проходив службу в Нацгвардії. З початком повномасштабного вторгнення захищав територіальну цілісність України на Південно-Слобожанському, Донецькому та Луганському напрямках у складі 125-ї окремої бригади ТрО.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Золотий Хрест", медаллю "За поранення", "Хрестом Сил ТрО" та медаллю "Ветеран війни".
В Андрія Бучака залишилися дружина, друзі, родина та побратими.
Вічна пам'ять і слава Героям!
