Про це йдеться у повідомленні Центру політико-правових реформ.

Тепер журналістам та іншим охочим дізнатись інформацію про політиків і чиновників, оприлюднення якої прямо не передбачено законом, може загрожувати покарання за статтею 182 Кримінального кодексу «Порушення недоторканності приватного життя». За це передбачено покарання від штрафу аж до п’ятирічного ув’язнення.

Унаслідок ухвалення такого рішення для громадськості може бути закрито доступ до інформації, наприклад, стосовно судимостей, дисциплінарних стягнень, отримання фахової освіти та родинних зв’язків чиновників всіх рівнів. Адже всі перелічені дані підпадають під визначення особистого і сімейного життя.

Крім того, завдяки такому рішенню, можна буде завести кримінальну справу проти журналістів, які займались розслідуванням довкола помешкання Президента в Межигір’ї або цікавилися пільгами конкретних народних депутатів. Оскільки представники ЗМІ оприлюднили «конфіденційну», згідно із тлумаченням Конституційного Суду, інформацію про посадову особу.

У свою чергу, органи влади одержали підставу відмовляти громадянам у доступі до інформації про політиків і чиновників. Відкритою буде лише та інформація, що стосується виконання ними функцій держави і надання якої передбачено законом.

У цьому рішенні Конституційний Суд проігнорував позицію Європейського суду з прав людини, що право недоторканність приватного життя у політиків й інших посадовців має значно вужчі межі, ніж у звичайної особи. Не може бути таємною інформація, коли право суспільства знати об’єктивно переважає право посадовця зберігати в таємниці певні факти про себе.

Таким чином, Конституційний Суд створив умови для розвитку корупції, позбавив суспільство ефективних механізмів контролю за владою, а над журналістами, які викривають факти зловживань, заніс меч кримінальної відповідальності, вважають правники.