У день, коли Анні виповнилося 22 роки, вона не загадувала бажань і не приймала привітань. Замість святкового ранку дівчина бігла у піжамних штанах через кладовище, перелазила через паркани й не озиралася, поки над Вишневим один за одним лунали вибухи. Лише згодом вона зрозуміла: це була детонація після російського удару.
Свою історію Анна розповіла "Твоєму місту".
"Я думала, що все вже закінчилося"
У ніч масованої атаки дівчина, як і багато мешканців міста, спустилася до укриття. Коли небезпека, здавалося, минула, люди почали повертатися додому.
Вона вибігла до коридору.
Навпроти квартири сусідки вже були вибиті двері. Усе навколо затягнуло пилом. Люди вибігали зі сходових клітин, не розуміючи, що відбувається.
"Я просто бігла"
На вулиці вибухи ставали дедалі сильнішими.
Разом із десятками інших людей вона побігла в бік промислової зони.
Добігши до району біля "Нової пошти", люди зрозуміли, що опинилися у пастці.
Попереду було кладовище. Але й там ворота виявилися зачиненими.
Поки люди бігли відкритою місцевістю, над ними продовжували лунати вибухи.
Саме тоді Анна вперше озирнулася.
Дівчина каже, що дорогою кілька разів падала на землю.
Лише коли небезпека трохи відступила, вона зрозуміла, що майже не відчуває ніг.
Повернення додому
Після того як вибухи припинилися, Анна повернулася до будинку.
Дорогою вона отримала незначні травми. На місці їй надали медичну та психологічну допомогу працівники ДСНС.
Побачене біля власного дому дівчина досі згадує з болем.
Після цього знайомі допомогли їй виїхати з Вишневого. Через евакуацію вона вже не встигла скористатися організованим транспортом і виходила з міста пішки. Згодом дісталася Софіївської Борщагівки, а звідти поїхала до матері у Вінницю.
"Донатити, донатити і ще раз донатити"
Після пережитого Анна каже, що зробила для себе важливий висновок.
Втім найбільший свій заклик вона адресує українцям зовсім в іншому.
Дівчина також дякує всім незнайомим людям, які після трагедії запропонували їй допомогу.
День народження, який вона запам'ятає назавжди
Лише наприкінці розмови Анна зізнається: цього дня їй виповнилося 22 роки.
Напередодні вона, працюючи тарологинею, зробила для себе символічний розклад.
Замість святкування вона отримувала допомогу рятувальників, залишала пошкоджений дім і їхала до матері в інше місто.
Що відомо про наслідки російської атаки 6 липня
Історія Анни — лише одна з багатьох, які принесла Київщині ніч масованої російської атаки.
Станом на ранок 7 липня кількість загиблих у Вишневому зросла до семи людей. Під час аварійно-рятувальних робіт рятувальники деблокували з-під завалів тіло ще однієї людини.
За оновленими даними, 26 людей отримали поранення, серед них — двоє дітей. На місці трагедії безперервно працюють медики, психологи та рятувальники. Лише психологи ДСНС уже надали допомогу 145 постраждалим, які пережили втрату близьких, зруйновані домівки або стали свідками вибухів.
Упродовж дня до ліквідації наслідків російського удару було залучено майже 700 рятувальників та 161 одиницю спеціальної техніки. Надзвичайники продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені будівлі та ліквідовувати наслідки обстрілу. Аварійно-рятувальні роботи триватимуть і надалі.
Водночас зростає і кількість жертв по всьому столичному регіону. За останніми даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у Києві вже підтверджено загибель 19 людей. Серед жертв — 12-річний хлопчик, життя якого обірвала російська ракета.
Через масштаб трагедії у столиці оголосили День жалоби. У Києві приспустили державні прапори, скасували розважальні заходи, а в Дарницькому, Подільському та Оболонському районах розгорнули гуманітарні штаби, де постраждалі можуть отримати психологічну допомогу, оформити компенсації та тимчасове житло.
І поки рятувальники продовжують шукати людей під завалами, історія Анни нагадує: за кожною цифрою у щоденних зведеннях стоять конкретні людські життя, зруйновані домівки й день, який для когось назавжди розділив життя на "до" і "після".
