На Львівщині досі є гострий дефіцит кадрів на ринку праці. Станом на 1 липня 2026 року кількість вільних робочих місць втричі перевищує чисельність офіційно зареєстрованих шукачів роботи. Про актуальні дані в базі обласної служби зайнятості "Твоє місто" розпитало в заступниці начальника фінансового управління - начальниці відділу аналітики та оцінки ефективності програм зайнятості Львівського обласного центру зайнятості Оксани Шолудько.
Чим зумовлений гострий дефіцит кадрів
За інформацією Львівського центру зайнятості кількість відкритих вакансій на Єдиному порталі становила 21,8 тис. одиниць, проте тих, хто скористався послугами обласної служби зайнятості, — 7,3 тис. осіб.
Фахівці пояснюють, що така ситуація зумовлена тим, що Львівщина стала одним із головних регіонів для релокації бізнесу зі сходу та півдня України. Після переїзду сотень підприємств тут з'явилися тисячі нових робочих місць. Водночас на ринку праці зберігається структурне безробіття — професійні навички багатьох шукачів не відповідають запитам роботодавців.
Також на це впливають мобілізаційні процеси, які в рази зменшили чисельність чоловічого персоналу із виробництва та логістики, близькість кордону, через яку частина працездатного населення виїхала за межі країни, та старіння населення, що спричинило зменшення чисельності працездатного населення.
Найгостріший дефіцит кадрів фіксують у Львівському районі, включно з містом. Саме тут зосереджена найбільша кількість релокованих підприємств, активно будуються логістичні комплекси та індустріальні парки. На одного офіційного безробітного тут припадає понад сім-вісім відкритих вакансій. Як зазначають в центрі зайнятості: "бракує абсолютно всіх: від водіїв міського транспорту та складських працівників до висококваліфікованих інженерів".
В яких сферах станом на сьогодні найважча ситуація
промисловості (монтери кабельного виробництва, зварювальники (електрогазозварники), слюсарі (ремонтники, складальники, інструментальники) та автослюсарі, оператори автоматичних та напівавтоматичних ліній, верстатники деревообробних верстатів та токарі, інженерно-технічний персонал, електромонтери та оператори котелень тощо);
текстильному секторі: швачки — один із найстабільніших дефіцитів у Львівській області через наявність великої кількості текстильних та швейних виробництв;
сфері торгівлі та послуг: кухарі, пекарі, продавці-консультанти, касири та адміністратори. Попит зумовлений активним розвитком ресторанного та готельного бізнесу у Львові та області;
транспорт та логістика: водії автотранспортних засобів, водії навантажувачів. Дефіцит пов'язаний з високою потребою у доставці вантажів та пасажирських перевезеннях;
медицині: лікарі різних спеціальностей (від сімейних до вузьких спеціалістів, таких як хірурги чи АВА-терапевт, електрологиня), молодший медичний персонал (медсестри, медбрати);
освіті: гостра й системна проблема, що переросла в глибоку кадрову кризу. Через низький рівень заробітних плат у більшості педагогів та ще нижчий — технічного персоналу (кухарі, прибиральники, помічники), фактично, школи Львівщини опинилися під загрозою зриву очного навчання.
Які вакансії найчастіше обирають, а які, навпаки, залишаються незаповненими найдовше?
За даними служби зайнятості, станом на початок липня в її базі налічувалося 9,3 тисячі актуальних вакансій. Найбільше пропозицій було для продавців (608 одиниць), водіїв автотранспортних засобів (400), швачок (383), підсобних робітників (287), кухарів (271), укладальників-пакувальників (236), вантажників (180), прибиральників територій (170), касирів торговельного залу (141), прибиральників приміщень (123), електрослюсарів підземних (111), бухгалтерів (110), офіціантів (96), спеціалістів державної служби (місцевого самоврядування) (93), верстатників деревообробних верстатів (85), двірників (81), сестер медичних (80) тощо.
У середньому роботодавці знаходять працівників за 18–20 днів. Водночас майже 300 вакансій цього року залишалися відкритими понад 100 календарних днів.
Найдовше вдається закрити вакансії у вугільній галузі. Для пошуку гірників очисного забою, підземних гірників та електрослюсарів підземних роботодавці витрачали в середньому близько семи з половиною місяців, попри запропоновану заробітну плату на рівні 24–25 тисяч гривень. Основними причинами залишаються складні умови праці, традиційно "чоловічі" професії та недостатній рівень оплати порівняно з навантаженням.
Нагадаємо що, станом на початок липня 2026 року середня зарплата у базі вакансій Львівської обласної служби зайнятості становила 17 273 грн, що на 1 535 грн більше, ніж рік тому. Водночас середня номінальна зарплата штатного працівника в області сягнула 28 027 грн, а за даними Work.ua, у Львові - близько 31 тис. грн.
