У Європарламенті назвали рішення Зеленського щодо УПА "непотрібною ескалацією"

Документ містить підтримку євроінтеграції України, але також окрему поправку щодо рішення про найменування підрозділу ССО Героями УПА.

Прапори України і ЄС / фото з відкритих джерел

сьогодні о 16:05

Сьогодні, 8 червня, у Страсбурзі винесли на голосування резолюцію Європейського парламенту (ЄП) щодо звіту Європейської комісії про Україну за 2025 рік. З ініціативи польської делегації у резолюції знайшла відображення позиція Варшави з приводу рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування Героїв Української повстанської армії (УПА) елітному підрозділу Сил спеціальних операцій. Про це повідомили у " Deutsche Welle".

Зазначають, що резолюція по суті є політичною позицією ЄП щодо минулорічного звіту про Україну, що ухвалюється у рамках так званого Пакету розширення, у якому даються оцінки того, як країни-кандидати просуваються на шляху до членства.

Під час голосування євродепутати підтримали поправку, внесену найбільшою політичною групою ЄП — Європейською народною партією, у якій рішення Зеленського називається "непотрібною та нічим не спровокованою ескалацією" у відносинах Києва та Варшави і таким, яке "не відповідає європейським цінностям".

"Європарламент висловлює жаль через нехтування польською чутливістю та скорботою у зв’язку з жертвами УПА, кількість яких оцінюють у багато десятків тисяч, та їхніми родинами, особливо з огляду на непохитну підтримку Польщею боротьби України проти російської агресії", — йдеться у поправці.

У DW додають, що Євродепутати закликають "до деескалації та відновлення добросовісних зусиль задля примирення".

Про резолюцію

Резолюція складається зі 110 пунктів і 13 розділів, в яких Європарламент дає свою детальну політичну оцінку висновкам Єврокомісії щодо реформ в Україні за минулий рік.

У Європарламенті позитивно ставляться до вступу України до ЄС. Євродепутати закликають ЄС та країни-члени "мислити інноваційно" і спростити процес ухвалення рішень, запровадивши голосування кваліфікованою більшістю для таких рішень, як відкриття та закриття окремих переговорних кластерів у переговорах про вступ.

Резолюція віддає належне реформам та зусиллям України щодо зміцнення демократичних інституцій під час війни. Водночас Європарламент висловлює стурбованість "нещодавнім погіршенням відносин між законодавчою та виконавчою гілками влади" і нагадує Києву про важливість політичної єдності, особливо в питаннях "оборони країни та її шляху інтеграції до ЄС".

Проте у червні коаліція українських аналітичних центрів, встановили, що за півроку Україна виконала план "Качка-Кос" лише на 15%. І в окремій поправці, ухваленій під час голосування, євродепутати відзначили, що "рівень виконання плану станом на середину 2026 року на рівні близько 15%, за оцінками коаліції українських аналітичних центрів, слід вважати незадовільним для України".

Є у резолюції і згадка про необхідність поважати права нацменшин і заклик до української влади вести з приводу цього "структурований та конструктивний діалог" з цього приводу з сусідніми країнами-членами ЄС "відповідно до європейських стандартів".

"Проте конструктивною дискусію щодо стану реформ в Україні було назвати важко, оскільки євродепутати з Польщі змінили її хід, присвятивши свої виступи конфлікту Варшави та Києва щодо історичної пам'яті, зокрема оцінок Волинської трагедії. Напруга під час дебатів зросла великою мірою через виступи представників польських правих та ультраправих сил, які не шкодували емоцій та обмінювалися гострими репліками з більш поміркованими ораторами від інших політичних груп", — пишуть у DW.

Що кажуть євродепутати

Представник групи консерваторів від Польщі Аркадіуш Мулярчик заявив, що "Польща не погодиться на вступ України до Євросоюзу з Бандерою та УПА".

"Перш ніж висувати подібні звинувачення проти тих, хто перебуває під бомбами, захищаючи життя своїх дітей, ви повинні зробити свою домашню роботу та підготувати факти", — порадив польським колегам німецький євродепутат від групи Зелених Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky), який закликав докласти усіх можливих зусиль для підтримки України. На його думку, "ніщо наразі не виправдає того, щоб не допомагати Україні". "Бо ми говоримо не про жертв минулого. Ми говоримо про жертви сьогодення, яких вбиває Росія та Кремль", — наголосив Лагодинський.

Вихід з конфлікту між Києвом і Варшавою запропонувала литовська євродепутатка від Європейської народної партії Раса Юкнявічіне, оскільки в минулому Литва та Польща також мали гострі суперечки через складну історію польсько-литовських відносин у період Другої світової війни. За словами Юкнявічене, польсько-литовський приклад показує, що "давні вороги можуть сісти за стіл і чесно оцінити історію, не змушуючи одне одного приймати точку зору іншої сторони".

"Бійці Армії Крайової ніколи не будуть героями у пам'яті українців, а члени УПА ніколи не будуть героєм у пам'яті поляків. Це просто потрібно зрозуміти та прийняти", - відзначила політикиня.

Євродепутат Міхаель Ґалер також закликав обидві сторони "утриматися від подальшої словесної чи політичної ескалації, бо словесний радикалізм з боку крайніх правих лише тішить Путіна". На його думку, оцінку історичних подій мають робити історики України та Польщі за участі експертів з інших країн, "які іноді більш незалежні у своїх висновках".

Нагадаємо, що 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, що спричинило політичну дискусію та низку взаємних заяв між Києвом і Варшавою. Зокрема, згодом про відмову від ордену повідомили голова Офісу президента Кирило Буданов та третій президент України Віктор Ющенко.

Напередодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві з главою МЗС Польщі Радославом Сікорським запропонував польській стороні пакет антикризових кроків для подолання історичних суперечок між двома державами.