Де у Львові найчистіше і найбрудніше повітря: результати перевірки 37 перехресть
У Львові перевірили якість повітря на перехрестях.
Фото: ЛОДА
Фото: ЛОДА

08 липня 2026, 17:44

У Львівській громаді перевірили якість атмосферного повітря на 37 перехрестях. На 19 із них перевищень забруднювальних речовин не виявили, натомість на семи перехрестях зафіксували найвищі показники забруднення оксидом вуглецю та діоксидом азоту. Про це повідомляє департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА.

За результатами дослідження, на 19 із 37 обстежених перехресть перевищень жодного із показників не виявили.

До переліку найчистіших увійшли:

  • перехрестя Тракт Глинянський – Шевченка у Лисиничах;
  • Львівська – Весняна у Брюховичах;
  • Огієнка – Володимира Великого – Шептицького у Рудному;
  • Дублянська – Дачна у Великих Грибовичах;
  • Шевченка – Ковча у Львові;
  • Галицька – Дорога Кільцева у Винниках;
  • кільцева дорога між Рясне-Руським і Підрясним.

Читайте також: Як сезонна алергія маскується під застуду і коли йти до лікаря: поради фахівців

Найвищі показники забруднення оксидом вуглецю та діоксидом азоту зафіксували на таких перехрестях:

  • Личаківська – Пасічна;
  • Липинського – Богдана Хмельницького;
  • Богдана Хмельницького – Опришківська;
  • проспект Чорновола – Під Дубом;
  • Мазепи – Миколайчука;
  • Стрийська – Шота Руставелі – Івана Франка – Зарицьких;
  • Городоцька – Збиральна.

Зазначають, що для зменшення забруднення там повітря необхідно переглянути організацію дорожнього руху на перевантажених перехрестях, встановлювати "розумні" світлофори, покращувати схеми об'їзду та збільшувати пропускну спроможність транспортних вузлів.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Lifestyle
Куди зникли старі сади Львова: історія клепарівської черехи та “галицьких” яблунь
Про що розповідають залишки старих фруктових садів? Яку роль відіграють в екології, історичній пам’яті та культурній спадщині Львова? Чи назавжди зникла знаменита колись на весь світ клепарівська череха, що росла лише у передмісті Львова? Чи можна її відродити через  понад 100 років  і чому, так звані, "галицькі сорти" яблунь та інших фруктових дерев зберігаються у Польщі? Про це дізнавалося "Твоє місто".
фото: agro-market.net

18 серпня, 20:30

Старі фруктові дерева – живі свідки міської історії"Незважаючи на активну урбанізацію, фрагменти старих садів  і до цього часу збереглися у різних районах Львова, зокрема на Знесінні, Погулянці, Клепарові, Замарстинові, Новому Світі", — зазначає  Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету. —  Багато фруктових дерев зберіглося у верхній частині вулиці Франка, на  Софіївці та Новому Львові. Є екземпляри старих фруктових дерев на Кастелівці, на Котляревського, Сахарова,  Нечуя-Левицьго, а також в місцевості  Новий Світ, в старих садах навколо вілл на Чупринки, Коновальця...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"