У Львові в межах просвітницької ініціативи "Наповнення" відбулася лекція завідувача відділення хірургії Першого медичного об'єднання Львова Гната Герича — "Переливання крові: простими словами про складне". Відомий львівський хірург розповів про те, як працює система донорства в умовах війни, чому Україні критично бракує активних донорів та як львівським лікарям вдалося змінити національне законодавство, щоб рятувати поранених.
Дефіцит у цифрах: Україні потрібно щонайменше 2 мільйони донорів
Після початку повномасштабного вторгнення потреба у донорській крові в Україні зросла на 60%. Попри те, що українці миттєво згуртувалися та готові стояти у чергах до центрів крові після масованих обстрілів, системного та регулярного донорства досі недостатньо.
За словами Гната Герича, який є керівником напряму хірургії Національного реабілітаційного центру UNBROKEN Ukraine, статистика за минулий 2025 рік показує значний розрив між реальною кількістю донацій та потребами держави:
Реальність проти рекомендацій: В Україні в середньому припадає близько 13 донацій на 1000 жителів, тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує щонайменше 33 донації для мирного часу.
Брак активної бази: Зараз загальна база активних донорів в Україні становить близько 320 тисяч осіб. Проте для стабільного забезпечення цивільних лікарень та фронту країні необхідно щонайменше 2 мільйони регулярних донорів.
Хірург додає, що в тилових містах, зокрема у Львові, вкрай важливо тримати постійний запас крові. При важких пораненнях і масивних крововтратах рахунок іде на хвилини — якщо гемотрансфузію не розпочати протягом 5–6 хвилин, людина гине.
Львівський прорив: зміна законів та кров у дронах для оточених бійців
Повномасштабна війна змусила українську медицину діяти радикально та швидко. Гнат Герич пригадує, як у перші дні вторгнення лікарні Святого Пантелеймона (Перше медоб'єднання Львова) довелося піти всупереч застарілим радянським нормам, які забороняли цільне переливання крові через мінімальні ризики побічних ефектів.
Львівські медики спільно із запрошеним професором Університету Чикаго розробили сучасні протоколи цільного переливання, які є світовим стандартом при гострих крововтратах. На основі цього досвіду вже за два тижні після початку великої війни Міністерство охорони здоров'я України офіційно змінило законодавство, дозволивши масово використовувати цільну кров для порятунку поранених.
Сьогодні ж український досвід трансфузіології на полі бою дивує навіть американських колег. Гнат Герич поділився унікальним випадком, коли пораненому військовому в повному оточенні, який мав ампутацію обох ніг нижче колін, протягом двох місяців доставляли кров та антисептики за допомогою дронів. Боєць, не маючи медичної освіти, під керівництвом лікарів через голосовий зв'язок самостійно обробляв рани та дочекався евакуації.
Розвінчування міфів: чому здавати кров безпечно та корисно
Попри високу медичну культуру, в суспільстві досі існують радянські та пострадянські міфи навколо донорства. Лікар розібрав основні з них:
Міф 1: Під час донації можна підхопити інфекцію. Це виключено. Усі сучасні центри крові у Львові використовують виключно стерильні, одноразові системи. Крім того, кожна доза крові проходить жорстку перевірку на ВІЛ, сифіліс, гепатити B та C.
Міф 2: Донорство шкодить здоров’ю. Навпаки, регулярна здача крові стимулює кістковий мозок до оновлення клітин. Організм здорової людини без жодних наслідків адаптований до втрати до 10% об'єму циркулюючої крові. Стандартна доза забору — 450 мл, яка повністю компенсується організмом.
Міф 3: Процедура є дуже болючою. Сучасні голки є тонкими та пластиковими. Більше того, внутрішньовенні маніпуляції є найменш болючими, через що в українській медицині зараз заборонено робити дітям та дорослим болючі уколи в м'язи (в сідницю чи плече), замінюючи їх на внутрішньовенне введення за потреби.
Як стати донором і які критерії
Стати донором може кожен дієздатний громадянин України або іноземець із посвідкою на постійне проживання, який відповідає таким базовим вимогам:
Вік від 18 років;
Відсутність хронічних захворювань та абсолютних протипоказань;
Вага понад 50 кг (хірург жартома закликає львівських дівчат під час війни відмовитися від суворих дієт і тримати вагу ближче до 60 кг, аби мати змогу ділитися кров'ю).
Процедура складається з чотирьох простих кроків: реєстрація (онлайн або телефоном), швидкий медичний огляд та аналіз крові, безпосередньо забір крові у спеціальному комфортному кабінеті, а також відпочинок із солодким чаєм для відновлення балансу рідини. На додачу кожен донор отримує бонус від держави чи міста на смачний обід.
Читайте також: Замість пігулок — особливе меню. У Львові немовля з важкою епілепсією вилікували без ліків.
Нагадаємо, що одна донація крові здатна врятувати до трьох людських життів, оскільки заготовлену кров розділяють на компоненти: плазму (яка незамінна при зупинці кровотеч), еритроцити та тромбоцити.
