10 змін, які чекають на українські виші
Вищу освіту України найближчим часом чекають кардинальні зміни: від ліквідації технікумів та училищ до повної автономії вишів.
Hero Image

01 липня 2014, 15:57

Сьогодні, 1 липня, депутати ухвалили у другому читанні закон, який кардинальним чином змінить систему вищої освіти в Україні.

Еспресо.TV проаналізувало, які ж основні зміни передбачає цей документ:

1. Мовою викладання у вишах має бути винятково українська.

2. Університети отримають автономію та зможуть самі розпоряджатися власними коштами.

Також виші отримають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, але вона не підлягає продажу.

Автономія стосується визначення форми навчання, розробки та введення освітніх програм, присудження ступенів вищої освіти, надання додаткових навчальних послуг тощо.

3. Змінюється структура освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до західних стандартів.

Аспірантуру, докторантуру, освітньо-кваліфікаційні рівень спеціаліста, наукову ступень кандидата наук скасовують. Тепер законом прописана дошкільна освіта, з’явиться наукові ступені доктора філософії та доктора наук за фахом.

4. Ліквідуються такі заклади освіти як технікум, училища та консерваторія. Замість маємо коледж, інститут, академія та університет.

Щоб здобути рівень молодшого спеціаліста треба подавати документи до коледжу, а бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук до університету, академії або інституту.

5. Скасовуються державні рівні акредитації навчальних закладів, натомість залишаються університети, академії, інститути.

Нагадаємо, що раніше відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: I рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; II рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади; III рівень — інститут, консерваторія; IV рівень — інститут, консерваторія, академія, університет.

За результатами акредитації вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти Міністерство освіти України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальні заклади встановлює рівень акредитації навчального закладу. Ця процедура передбачала чимало корупційних схем.

6. Має бути створено національне агентство з якості вищої освіти та незалежні установи оцінювання і забезпечення якості вищої освіти.

Ця структура буде вести аналіз якості освітньої діяльності ВНЗ, займатися ліцензійною експертизою, формуванням єдиної бази спеціальностей, затвердженням стандартів вищої освіти, акредитацій спеціальностей. Раз на рік агентство має оприлюднити результати своєї роботи.

7. Законопроект прописує принципи проведення незалежного зовнішнього тестування та внормовує ЗНО як основний критерій вступу до вишу.

Прийом абітурієнта для отримання ступеня молодшого спеціаліста або бакалавра здійснюється за результатами незалежного зовнішнього тестування та конкурсу їх творчих або фізичних здібностей, а також враховує середній бал атестата.

З 2016 року абітурієнт, складаючи ЗНО буде вказувати заклади, де він би хотів навчатися. Якщо він отримає вищий результат ЗНО, потрапить до того університету, який обрав як пріоритетний. Державні кошти, виділені на навчання, підуть саме цьому закладу.

Основною ідеєю системи грантів є конкуренція між університетами за абітурієнтів. А конкурувати навчальні заклади мають високою якістю освіти.

8. Передбачено створення електронної бази даних.

Вся інформація про видані дипломи має вноситься вузами в Єдину державну електронну базу з питань освіти. Доступ до цієї бази повинен здійснюватися через офіційний сайт Міносвіти.

9. Зникла норма, за якою студенти зобов’язані відпрацювати за направленням три роки, якщо вони навчались за рахунок держави.

10. Ринок праці і освітяни повинні взаємодіяти.

Має бути створена єдина національна система кваліфікацій та налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці, відповідно до європейських стандартів та із залученням об’єднань організацій роботодавців.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня 2026, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"