Біля карпатського міста Сколе відкриють для відвідувачів унікальну пам’ятку архітектури та садово-паркового мистецтва в стилі необароко, збудовану наприкінці XIX століття, Палаці Гредлів, про який раніше детально писало "Твоє місто". Ще торік нам розповідали, що готують ескізний проєкт, тож ми вирішили з'ясувати, яка ситуація з палацом зараз.
Фахівці кажуть, що наразі тут консервують найбільш аварійні приміщення, щоб зупинити їхнє руйнування, а вже з 1 серпня комплекс буде готовий прийняти туристів. Зокрема, там запрацює сучасний візит-центр Національного природного парку "Сколівські Бескиди", де відвідувачі зможуть поринути в атмосферу цілої промислової епохи Карпатського регіону.

Рятувальна операція столітньої пам'ятки
Палацово-парковий ансамбль у Сколе, що є пам’яткою архітектури місцевого значення, заклав барон Еугеніуш Кінскі в середині XIX століття. Проте свого сучасного вишуканого вигляду в стилі необароко споруда набула наприкінці століття завдяки родині баронів Гредлів — найбільших лісопромисловців та власників тамтешніх лісів.

У радянські часи, коли в будівлі облаштували школу-інтернат, автентичні інтер'єри зазнали значних руйнувань, перепланувань та замальовувань. Довгі роки палац пустував, його дах протікав, а перекриття частково обвалилися.
Поворотним моментом стало рішення Сколівської міської ради від 21 липня 2020 року, згідно з яким комплекс передали в оренду НПП "Сколівські Бескиди" на 49 років із зобов'язанням відновити споруду.

Як розповіла у коментарі "Твоєму місту" головна архітекторка Львівської області Олена Василько, першочерговим завданням було зупинити руйнування будівлі:
У 2025 році група архітекторів і реставраторів виконала ґрунтовні науково-дослідні роботи, а вже цьогоріч стартували невідкладні консерваційні заходи в найбільш аварійних кімнатах палацу. Паралельно фахівці розробляють масштабну науково-проєктну документацію на повну реставрацію із пристосуванням приміщень пам’ятки під потреби національного парку.
Німецькі інвестиції в українську спадщину
Головним фінансовим та стратегічним партнером порятунку палацу стало Франкфуртське зоологічне товариство (ФЗТ) з Німеччини, яке співпрацює зі "Сколівськими Бескидами" ще з 2013 року.
Директор НПП "Сколівські Бескиди" Василь Приндак пояснює "Твоєму місту", що хоча охорона архітектурних пам'яток прямо не належить до природоохоронної діяльності, німецькі партнери пішли на цей експериментальний крок.
У майбутньому, після завершення великого проєкту реставрації, у будівлі планують розмістити офіс адміністрації нацпарку, велику конференц-залу та виставкові простори. Оскільки власних коштів установа не має, реалізовувати плани збираються за рахунок нових міжнародних грантів, пошуки яких тривають.
Що побачать туристи з 1 серпня
Роботи з консервації небезпечних ділянок планують повністю завершити до кінця липня, щоб уже з 1 серпня відчинити двері палацу для перших відвідувачів.
У стінах колишньої резиденції Гредлів запрацює візит-центр. Формат відвідування обіцяють зробити максимально комфортним та інтерактивним. Вхідний квиток коштуватиме 100 гривень, і в його вартість уже входитиме чашка кави або чаю.
Гості зможуть самостійно прогулятися безпечними локаціями палацу, пофотографуватися чи найняти екскурсовода для детальної мандрівки історією.
Що з автентики вдалося зберегти та дослідити:
- Фрагменти оригінальних настінних розписів, виявлені під час наукових зондажів;
- Автентичну підлогову плитку кінця XIX століття;
- Елементи тогочасної системи опалення палацу.
Окрім самої будівлі, туристичний інтерес викликає і прибудинкова територія. Нещодавно нацпарк отримав право користування парковою ділянкою за договором сервітуту. Попри те, що від унікальних садів барона Гредлів мало що залишилося, а старі дерева (зокрема знамените тюльпанове дерево) перебувають у критичному стані, взимку фахівці розроблять проєкт відновлення парку, щоб відтворити ландшафтну атмосферу тієї доби.
Читайте також: За крок до відкриття. У Львові починають новий етап реставрації храму Архистратига Михаїла
Нагадаємо, історія палацово-паркового комплексу розпочалася в середині XIX століття, коли барон Еугеніуш Кінскі придбав сколівські землі у графа Потоцького і заклав тут перший маєток. Наприкінці століття землі викупила єврейська родина Гредлів (з 1903 року — барони), яка контролювала всю місцеву деревообробну промисловість. Брати Артур, Ріхард та Альберт Гредлі повністю модернізували Сколівщину — збудували мережу вузькоколійок, каменоломні, ГЕС та перебудували палац у стилі необароко.
Головні факти про Палац Гредлів:
Королівські полювання: У міжвоєнний період палац став центром світського життя європейської аристократії. У 1937 році тут гостював і полював онук австрійського цісаря Франца Йосифа І — князь Віндіш-Грац, а згодом — граф Лімбург та інші європейські барони. Барон Ріхард Гредель спеціально розбудував мисливський будиночок "Бесіда" та вкладав кошти у підгодівлю диких тварин.
Втрачені куполи та радянський слід: На старих світлинах видно, що над палацом колись височів третій, центральний купол, імовірно зруйнований у Першу світову. Після приходу радянських військ, із 1939 по 1948 роки (з перервою на німецьку окупацію), у будівлі дислокувався відділ НКВС.

Школа-інтернат: З 1956 року в палаці облаштували школу-інтернат для 260 дітей. Тоді будівлю сильно перепланували, а унікальні внутрішні розписи замалювали. На першому поверсі діяли класи та бібліотека, на другому — спальні.
Автентика, що вціліла: Попри радянську перебудову, до наших днів перед палацом зберігся гарний фонтан, а навколо території — оригінальні ковані хвіртки та огорожі. Сам палац оточує старовинний парк, де колись росло чимало екзотичних дерев.






