Для Львова ім'я Марії Заньковецької має особливе значення. Тут вона працювала у складі Українського національного театру, який під час війни театр був евакуйований у Тамбов, звідти — у Запоріжжя, а потім у Львів. У вересні 1922 року з ініціативи театрального товариства створено новий драматичний театр, якому 12 січня 1923 року присвоєно ім'я Марії Заньковецької. Крім того, у Львові є вулиця названа іменем Марії Заньковецької.

Марія Заньковецька народилася 4 серпня 1854 року в селі Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії. В її репертуарі більше 30 ролей на сцені. Це переважно драматично-героїчні персонажі. Вона "пережила" жіноче безталання Харитини ("Наймичка" Івана Карпенка-Карого, 1887), Олени ("Глитай, або ж Павук" Марка Кропивницького, 1883), Ази ("Циганка Аза" Михайла Старицького, 1892), Катрі і Цвіркунки ("Не судилось", 1889, "Чорноморці", 1882 Михайла Старицького), Галі ("Назар Стодоля", 1882 Тараса Шевченка) та Квітчиної Уляни ("Сватання на Гончарівці"). А ще: Аксюші з "Лісу" Олександра Островського (1891) та Йо із "Загибелі Надії" Гейєрманса.

Вона також грала Наталку в кінофільмі "Наталка Полтавка" (1909), матір в "Остапі Бандурі" (1923), пише Вікіпедія.