Музей Грушевського у Львові та заповідник "Нагуєвичі" підписали меморандум про співпрацю
Установи спільно реалізовуватимуть наукові, освітні, культурні та просвітницькі проєкти.
Музей Грушевського у Львові та заповідник "Нагуєвичі" підписали меморандум про співпрацю / фото: ЛОР
Музей Грушевського у Львові та заповідник "Нагуєвичі" підписали меморандум про співпрацю / фото: ЛОР

11 липня 2026, 20:04

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові та Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" підписали меморандум про співпрацю. Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної ради.

Зазначають, що документ передбачає реалізацію спільних освітніх, наукових, культурно-мистецьких і просвітницьких проєктів, а також обмін професійним досвідом між установами.

Меморандум підписали 10 липня у Літературно-меморіальному музеї Івана Франка в Нагуєвичах.

Перед церемонією директор заповідника "Нагуєвичі" Богдан Лазорак, виконувач обов'язків директора музею Михайла Грушевського у Львові Володимир Качмар та професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Віталій Тельвак обговорили історичну спадщину Івана Франка та Михайла Грушевського, а також їхній внесок у становлення української державності, науки й культури.

Читайте також: У Львові проголосили 2026 рік Роком восьми постатей і сформували перелік пам’ятних дат

У межах співпраці установи планують готувати й видавати спільні наукові, навчальні та науково-популярні видання, проводити конференції, семінари, круглі столи, освітні й культурно-просвітницькі заходи, а також реалізовувати інші спільні проєкти.

В облраді кажуть, що така співпраця має сприяти популяризації історико-культурної спадщини України, розвитку наукових досліджень, збереженню національної пам'яті та посиленню міжінституційної взаємодії.

Нагадаємо, Львівська обласна рада проголосила 2026 рік роком Івана Франка та Михайла Грушевського з нагоди 170-річчя від дня народження Франка та 160-річчя від дня народження Грушевського.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Lifestyle
Куди зникли старі сади Львова: історія клепарівської черехи та “галицьких” яблунь
Про що розповідають залишки старих фруктових садів? Яку роль відіграють в екології, історичній пам’яті та культурній спадщині Львова? Чи назавжди зникла знаменита колись на весь світ клепарівська череха, що росла лише у передмісті Львова? Чи можна її відродити через  понад 100 років  і чому, так звані, "галицькі сорти" яблунь та інших фруктових дерев зберігаються у Польщі? Про це дізнавалося "Твоє місто".
фото: agro-market.net

18 серпня, 20:30

Старі фруктові дерева – живі свідки міської історії"Незважаючи на активну урбанізацію, фрагменти старих садів  і до цього часу збереглися у різних районах Львова, зокрема на Знесінні, Погулянці, Клепарові, Замарстинові, Новому Світі", — зазначає  Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету. —  Багато фруктових дерев зберіглося у верхній частині вулиці Франка, на  Софіївці та Новому Львові. Є екземпляри старих фруктових дерев на Кастелівці, на Котляревського, Сахарова,  Нечуя-Левицьго, а також в місцевості  Новий Світ, в старих садах навколо вілл на Чупринки, Коновальця...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"