"Стосовно музею Пінзеля, то коштів, аби завершити ремонт, який потрохи проводимо вже роками, немає. На цей об’єкт мало бути спільне фінансування з міського і обласного бюджету. Зараз є гроші лише з міського бюджету, і то “на папері”, коли вони надійдуть, ще не відомо. Ми плануємо залучити до ремонту цього об’єкта гроші німецького бюро технічної співпраці GIZ, щоб вони надали нам фінансову допомогу, а коли це вдасться, не знаємо", – каже начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко, пише Львівська пошта.
Також зараз потребує негайної реставрації палац на пл. Галицькій, 10 (палац Бесядецьких). Майже 10 років тому його передали на баланс університету ім. Івана Франка, там функціонувала бібліотека, але потім її “виселили”. Університет взяв цей об’єкт, але ради йому не дав, зараз він стоїть пусткою і руйнується. Там треба реставрувати все повністю, бо ситуація катастрофічна, чиновниця ж сподівається на допомогу від Міносвіти.
Зі слів Андрія Салюка, голови Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, фактично кожен будинок, який є пам’яткою архітектури, потребує реставраційної допомоги. З його слів, кілька років тому на ниві реставрації у Львові було певне покращення, проте економічна криза скоротила державне фінансування таких робіт мало не до нуля.
"Є чимало декоративних елементів на будівлях, які у вкрай поганому стані. Не так давно у Львові проходила акція “Врятувати Меркурія”, тоді ми хотіли привернути увагу до скульптурних декорів на фасадах будинків і показати, що не лише найдавніші із них, зокрема середньовічні, а й ті, що з ХІХ та ХХ ст., потребують відновлення. Взяти бодай відому скульптуру Ощадності (скульптура Свободи) на проспекті Свободи, 15, – розповідає Андрій Салюк. – Вона в дуже поганому стані, треба укріплювати, але грошей нема. Маємо неймовірно гарний будинок у неоготичному, романтичному стилі на вул. Чупринки 52, 54, але він такий поруйнований… Ратуша вже більш-менш добре доглянута. Але хоч там і не так давно робили цоколь, він і далі сиплеться, не говорю вже про ті будинки у середмісті, до яких десятками років узагалі не брались, фасади осипаються, камінь руйнується…”.
"В Україні недостатньо добрих фахівців, тому є потреба кликати людей з-за кордону, щоб вони їх навчили. Це зараз робить німецьке бюро технічної співпраці GIZ, зокрема проводять майстер-класи, тренінги для наших фахівців-реставраторів у різних напрямках. Після того вони реєструються як фізичні особи і вже можуть працювати самостійно. Реставратори в нас, звісно, є, а от тих, хто може проводити роботи з металом чи відновлювати вітражі – бракує", – каже Лілія Онищенко.
"Весь Львів потребує негайної реставрації. Бо те, що останнім часом робиться в місті – це якісь “євроремонти” без належної документації, без супроводу, без фахівців. Дуже мало об’єктів відновлюють так, як треба", – каже керівник архітектурної майстерні №3 інституту “Укрзахідпроектреставрація” Лідія Горницька.
За її словами, у кожному процесі реставрації має бути замовлення, виконання документації, проходження експертизи, отримання дозволу на реставрацію. Процедура довга, всі це знають, але все одно чимало зовнішніх робіт на будівлях чомусь хочуть розпочинати наприкінці літа, а це недоречно.
"Місто привело сюди німців, дає їм роботу, а чому б не дати заробити українським, львівським фахівцям? Я не кажу, що в нас мають зникнути приватні фірми, які займаються реставрацією, але має бути межа. Якщо взяти вже згаданий музей Пінзеля, на мою думку як фахівця, приватна фірма чи особа таким займатись не може. Якщо держава виділяє кошти на такий складний об’єкт, було б логічно, якби ці гроші назад повертались у державу податками, то чого б не доручити цю роботу державному підприємству? Треба звернути увагу на реанімацію реставраційної галузі. Культурна спадщина є однією із визначальних віх окреслення того, чим є нація. Не тільки мова її визначає, але і те, що покоління зробили і надбали. Україна підписала усі міжнародні договори щодо збереження культурної спадщини, але в результаті в нас реставраційної галузі нема", – каже вона.
