Будівля Львівської єзуїтської колегії була зведена на початку XVII ст. Основну перебудову здійснено в 1723 році, після якої споруда й набула свого пізньо барокового вигляду. Під час т.зв. «реставраційних» робіт у другій половині ХХ ст. на фасад був нанесений шар цементного розчину, який мав приховати небажані сліди руйнації. Такий «ремонт» є надзвичайно шкідливим для будівлі, оскільки під штучним матеріалом будівля не дихає, що призводить до більш швидкого руйнування оригінальної субстанції. Окрім того, цемент має властивість всмоктувати вологу з поверхні прилеглого матеріалу, через що останній стає надзвичайно крихким і нестійким до впливу навколишнього середовища. Це значно ускладнило реставраційне завдання. Не зважаючи на це, протягом 2013-2014 рр. реставраторам вдалося відновити основні елементи головного фасаду, в тому числі - відчистити кам'яне декорування від фарби, таким чином відкривши його оригінальну природну фактуру. Окрім того, в ході реставраційних робіт були відновлені 40 дерев'яних вікон та головна брама.

23 вересня 2008 року будівлю школи внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Реставраційні роботи проводяться в рамках українсько-німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова».

Більш детально про перебіг робіт на сайті проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова».

Текст: Олександра Провозін, GIZ

Фото: Urban Project, GIZ Lviv