Львів під ногами: австрійська мозаїка у старих будинках. Фото
У Львові мозаїчною плиткою оздоблені не лише старі храми чи громадські приміщення, а й звичайні житлові будинки. Практично кожен під’їзд будинку австрійського періоду прикрашений розписами на стінах, стелі, а також декоративною плиткою з кольоровим орнаментом на підлозі. У той період таке оздоблення не було чимось недоступним і надто дорогим.
Hero Image

14 листопада 2014, 15:48

Пропонуємо вам підбірку фото мозаїчної плитки, які зробив львів’янин Олександр Нужний. За його словами, підбірка почалась від плитки в етнографічному музеї і Латинському костелі. Згодом автор звернув увагу на те, що вона є не тільки в святинях, але і у звичайних будинках.

Як розповів tvoemisto.tv голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк, цікавим є той факт, що прикрашали декоративною плиткою такі громадські місця, як під’їзди, адже це ще не приватне житло, але вже й не вулиця. Декорована плитка австрійського періоду багата на орнаменти і при тому дуже якісна та одна з найміцніших керамічних плиток, зазначає Андрій Салюк. Виготовляли її у Львові та в багатьох містах Європи.

Водночас, він нарікає, що така унікальна оздоба не є оцінена і збережена належним чином.

«Така плитка є мало не в кожному австрійському будинку. Це не було щось недоступне і неймовірно дороге в той час. Це було абсолютно нормальним, люди потребували цієї естетики. Нам треба максимально уважно до неї ставитися, вона цікава не як поодинокий зразок, а як цілий пласт ужиткового мистецтва. Часто абсолютно нормальну і придатну мозаїчну плитку, незважаючи на унікальність, виламують, щоб поставити сучасну», - розповідає Андрій Салюк.

Якщо плитку зумисне не руйнувати, сама по собі вона дуже довговічна: «Якщо щось перетриває більше, ніж 100 років, маю на увазі декоративні елементи, не архітектуру, то можна сказати, що воно є вічним. Якщо не руйнувати плитку зумисне, вона може дуже довго прослужити і при тому не потребує спеціального догляду. Єдине, на неї не можна кидати важкі предмети», - розповів Андрій Салюк.

Мозаїчну плитку можна знайти у тих містах України, які входили до колишньої Австро-Угорщини: Івано-Франківську, Тернополі, Чернівцях, а також в менших містечках, таких як, наприклад, Коломия. У Німеччині, Австрії, Польщі таку плитку виготовляють і в наш час. Коштує вона зовсім недешево – 6-25 євро за одиницю, але, попри те, нею активно оздоблюють сучасні будинки.




Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
«Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
Нещодавно Львів отримав історико-архітектурний опорний план, а в грудні минулого року в управлінні охорони історичного середовища змінилася очільниця – нею стала Тетяна Балукова, архітекторка за фахом, яка кілька років працювала в проєкті «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» GIZ GmbH та з 2018 до 2019 року очолювала ЛКП «Археологічно-архітектурна служба м.Львова» у потім у ЛКП «Бюро спадщини», згодом – у Німеччині.

02 лютого 2024, 20:00

Tvoemisto.tv поспілкувалося з нею про стратегію збереження історичного середовища, європейський досвід в Україні, відповідальність кожного за стан пам’яток архітектури, відновлення мозаїк, проблему реставрації будівель та інтеграцію сучасного в старовину. Загарбницька війна росії проти України завдає величезних втрат, зокрема в площині історичних пам’яток...
CityLife
У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
Будинок на вулиці Мельника, 7 у нашому місті, де колись жив директор Великого театру Людвік Геллер, тепер поділений на окремі квартири. Незвичний фасад будівлі вказує на її особливість, хоча вона давно потребує ремонту. Щоби зберегти пам’ять про Геллера, мешканці запропонували перетворити простір напівпідвального приміщення на музичну галерею. Зараз над цією ідеєю працює Музей імені Соломії Крушельницької.
Фото: Лідія Губич

08 лютого 2022, 20:30

У сусідстві з ошатною будівлею на вулиці Кокорудза, 16 та іншими житловими приміщеннями видніється старий, дещо схожий на карпатський, будинок колишнього директора Великого міського театру (тепер Львівської опери) Людвіка Геллера. Дивлячись на фасад вілли «Сонячна» на вулиці Мельника, 7, можна зрозуміти, що збудували її давно, ще в 1905 році. Тоді ж директор театру в ній і поселився...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"