Як львів'янам потрапити на стажування в Норвегію?
Львівська бізнес-школа Українського католицького університету (LvBS) у партнерстві з Норвезьким університетом технології та науки (NTNU) та компанією Innoco за підтримки Норвезького Міністерства закордонних справ розпочинають новий проект з інноваційної освіти. Зокрема, у межах проекту створять нові курси LvBS.
Фото: Вікіпедія
Фото: Вікіпедія

18 листопада 2014, 18:22

Загалом проект складається з двох частин. Одна буде скерована на розробку нового курсу, для учасників магістерських програм Львівської бізнес-школи та програми інноваційного підходу до державного управління «Good Governance». Після серії навчальних семінарів, студенти з України матимуть можливість стажуватися у компаніях норвезьких партнерів, а держслужбовці - учасники програми Good Governance - здобувати досвід державного управління у різних муніципальних структурах Норвегії, інформують в LvBS.

Друга частина проекту направлена на створення і впровадження нового курсу з командної роботи та інновацій у Львівській бізнес-школі та Українському католицькому університеті. Норвезький університет технології та науки (NTNU) в Тронхеймі запровадив такий курс 10 років тому і сьогодні поширює його у інших скандинавських університетах, а тепер – в Україні. Це практичний курс спрямований на розвиток навичок міждисциплінарної командної роботи та інновацій. В рамках проекту LvBS та УКУ активно співпрацюватиме з NTNU, адаптовуючи курс відповідно до викликів молодих студентів і сучасного життя в Україні.

«Хоча ці два проекти є невеликі у масштабах країни, але важливі будівельні цеглини для майбутнього України», - вважає декан Львівської бізнес-школи УКУ Софія Опацька.

Читайте також: Майдан триває. Софія Опацька

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
Звернення до президента і Верховної Ради із закликом повернутися до дорослого діалогу з суспільством
Цим зверненням спільнота Українського католицького університету долучилась до численних стурбованих голосів, що прозвучали цими днями. Ідеться про відставку уряду й, зокрема, міністра оборони України Михайла Федорова. В УКУ кажуть, що вони солідаризуються з тією частиною українського суспільства, яка відреагувала не лише на те, що саме вирішив президент чи парламент, а передусім на те, як саме це було зроблено.
Фото з третього дня протестів у Києві 18 липня / Костянтин і Влада Ліберови

20 липня, 11:02

Суспільна та політична легітимність будь-якого державного рішення не вичерпується лише дотриманням формальної послідовності голосувань чи виданих указів. Коли парламент отримує готові кадрові рішення без належного обговорення, зрозумілих критеріїв і можливості поставити відповідальним посадовцям незручні запитання, він перестає бути повноцінним суб’єктом урядотворення. Такий спосіб ухвалення рішень не може вважатися нормальним і допустимим для держави, яка захищає не тільки свою територію, а й демократичний спосіб життя...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...
Освіта
Чи може 12-й рік у школі заощадити батькам десятки тисяч гривень
Три роки тому "Твоє місто" вже розповідало про перший на Львівщині академічний ліцей у тодішньому Червонограді, де запровадили профільне навчання та готували учнів до НМТ без обов'язкових репетиторів. Відтоді місто стало Шептицьким, а ліцей отримав трирічний досвід роботи за новою моделлю. Ми поспілкувалися з директоркою академічного ліцею імені Тараса Городецького у Шептицькому Наталією Запісоцькою, щоб з'ясувати, як змінилася старша школа і чи виправдалися очікування.
Ліцей імені Тараса Городецького у Шептицькому

07 липня, 20:15

Якість навчання визначається завдяки вчителям, а не адресі Пані Наталіє, у суспільстві існує стереотип про те, що якісна освіта — це привілей великого міста. Хочеш якісну освіту — їдь до Львова, Києва, Дніпра чи іншого великого міста. Як вважаєте, чи здатна реформа старшої профільної школи змінити цю парадигму? І як вона вже змінює її у Шептицькому? Насправді якість освіти залежить від багатьох чинників...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"