«Я б хотів, щоб моє місто трішечки втратило таку пелену пафосу і реально подивилося на себе, на львів'ян. Я б хотів, щоб було менше злих тролів які є, які у всьому, що б не відбувалося у Львові, знайдуть щось погане. І, водночас, я хотів, щоб спала ця рожева фіранка з тих, хто каже, що в нас все суперськи, все класно. Я дуже хочу, щоб львів'яни розуміли, що вони цікаві і дуже класні... Але я не вважаю своє місто п'ємонтом українства, як багато хто вважає», – розповів він у розмові з Tvoemisto.tv.

Найкомфортніше втім він почувається саме у цьому місті, попри можливість робити кар’єру у столиці.

«Львів – це для мене енергетика. Досить часто доводиться чути, що люди п'ють якісь напої, таблетки чи ще щось. А я, коли довго не буваю у Львові, починаю вичерпуватись. Просто мені треба приїхати до Львова, мені треба просто дотиком ніг відчути цю бруківку. І я повертаюся... Я люблю це місто і з його мінусами, і з його плюсами. Воно не ідеальне, але я його люблю і люблю львів'ян. Знову ж таки вони є дуже різні. Але мені цікаво тут жити. І, напевне, саме тому моя любов до Львова стала вагомою причиною того, що я ще й досі тут. Бо якось так склались обставини, що ось-ось ніби кар'єра пішла вище, то відразу Київ – там перспективи більші і так далі. Були спроби справді щось там спробувати не у Львові, але для мене це дуже важко. Можливо, хтось скаже, що я маю якийсь страх, але я думаю, що все-таки це є реально любов до цього міста», – каже Андрій Великий.

Детальніше про Андрія Великого, його Львів, спогади про юність та кар’єру читайте у спецпроекті Tvoemisto.tv «Люди Твого міста».

Читайте також: Мирослав Маринович про те, коли Львів позбудеться совковості