На ці та інші питання, зокрема про те, чи пов’язана ця «біометрика» з так званим Планом дій візової лібералізації, тобто з можливістю скасування віз в ЄС для українців, спробували знати відповідь на Європейській правді.
Чому ми? «Збирання біометричних даних», тобто зняття відбитків пальців, не є новацією, направленою на Україну. Більше того, українці тут опинилися в «пільговій категорії», на яку ця система поширюється в останню чергу.
Перші країни отримали обов’язкову умову для отримання шенгенки ще 2011 року – тоді система VIS, де зберігаються відбитки візових заявників, запрацювала у державах Північної Африки. Дуже скоро цю вимогу буде поширено на весь світ.
До прикладу, орієнтовно в квітні 2015 року (через три місяці після нас) зняття відбитків стане обов’язковим для росіян.
Навіщо це потрібно? Досить неполіткоректний, але дуже показовий аргумент, який підштовхнув європейців до впровадження «біометрики», наведений у відомому французькому фільмі «Таксі-3». В епізоді, коли таксиста-китайця за кермом замінює інший китаєць, що до того відпочивав у багажнику: «Схема проста, – пояснює один герой іншому. – Один паспорт, одна віза, один дозвіл на роботу... Хто зможе відрізнити одного китайця від іншого?».
Насправді, небезпека того, що візу, видану на одну людину, може використати інша, дійсно існує. Саме тому обладнання візових центрів біометричним обладнанням розпочалося з країн найбільшого міграційного ризику – африканських та деяких азіатських. Те, що наша держава виявилася у хвості цієї черги – комплімент для нас. Цим рішенням країни Шенгену визнали, що не вважають Україну найбільш ризиковою в сенсі нелегальної міграції.
Які проблеми можливі? Найбільша проблема може виникнути через те, що не всі консульства та візові центри обладнають сканерами відбитків до потрібного моменту. Наприклад, у В’єтнамі вартість візи для подорожі в Брюссель зросла на кількасот доларів через те, що бельгійські дипломати вирішили заощадити на апаратурі. Схожі «сюрпризи» не модна виключати і в Україні. Чи вчасно закуплять потрібні сканери візові центри шенгенських країн у Житомирі, Черкасах чи Полтаві? Чи мешканцям цих міст доведеться їхати до Києва і стояти в черзі біля посольства? Відповіді на це запитання наразі немає. Адже в українському випадку у візових центрів та консульств Шенгену є вагома причина економити.
Другий негативний момент – нововведення ускладнить життя «організованим туристам», тобто тим, хто хоче поїхати до Європи з турфірмою. Наразі такі заявники взагалі не ходять до консульства – вони, купуючи тур, заповнюють візову анкету у турагенції, лишають там паспорт, фото і отримують документ вже із візою. Тепер стара схема не працюватиме.
«Тут ніде подітися – без одного візиту до консульства не обійтися. Але відбитки, які здав заявник, лишаються у базі наступні шість років, тобто подальші візи можна отримувати вже без присутності туриста», – каже Олександр Сушко. Та якщо для киянина похід до консульства – не велика проблема, то для туриста з Кіровограда, Херсона чи Сум нові правила Шенгену можуть означати додаткові витрати та марно втрачений день.
Чи є плюси для нас, українців? Як не дивно, плюси є. В департаменті консульської служби українського МЗС, що опікується візовими питаннями, пояснили, що VIS дозволить зменшити кількість помилкових відмов у видачі віз українцям. «Збирання таких даних дозволить запобігти випадкам, коли добросовісним аплікантам відмовляють у видачі віз. Зокрема, ми стикалися з випадками, коли персональні дані громадян України були помилково занесені до Шенгенської інформаційної системи з поміткою «заборона в’їзду через порушення правил перебування», тоді як особа жодного разу навіть не зверталася за отриманням шенгенської візи. Тепер можливість таких прикрих непорозумінь буде повністю виключена», – запевнили в ДКС.
Щоправда, для нелегальних заробітчан це є не позитивом, а негативом. Не є великим секретом, що досі чимало мігрантів після повернення до України просто «губили» свій паспорт із забороною в’їзду до ЄС, отримували новий документ (припустимо, змінивши одну літеру у прізвищі) та знову подавалися до консульства. Тепер цей шлях буде закрито.
Безвізові перспективи. Формально шенгенська «біометрика» жодним чином не має вплинути на наш рух до безвізового режиму. Щоби досягти скасування короткострокових віз, Україна має впровадити свої біометричні документи, забезпечити захист персональних даних та провести низку інших реформ, передбачених планом дій візової лібералізації.
Певні кроки в цьому напрямку вже зроблено – з 1 січня Київ розпочне видачу біометричних закордонних паспортів. Однак деякі бонуси в переговорах з європейцями з’являються у нашого МЗС і через впровадження шенгенської біометрики. Наприклад, досі європейці мали багато претензій до дуже простої процедури зміни імені та прізвища, яка діє в Україні. «У вас можна перед виборами за один день стати Дартом Вейдером. Як нам ідентифікувати цих людей на кордоні?» - пояснював раніше один з представників Єврокомісії. Тепер – з перевіркою відбитків пальців – цей аргумент не працює.
Читайте також: У МЗС розповіли, коли українці зможуть їздити в країни ЄС без віз
