Марш розпочався на площі Ринок перед міською ратушею. Далі активістки із плакатами та під ритм барабану пройшли маршем до Оперного театру, потім через проспект Свободи до пам’ятника Тарасу Шевченку та повернулися до ратуші.

Причини свого виходу на вулиці Львова учасники маршу окреслили так:

- ми підтримуємо традицію жінок, які сто років тому відстоювали право навчатися в університеті, отримувати рівну заробітну плату, вдягатися на власний смак, самостійно подорожувати, голосувати, зупинити насильство щодо жінок;

- фемінізм є відповіддю на сьогоднішню ситуацію в Україні. Адже це прагнення не лише отримати рівні з чоловіками права, а й створити нове суспільство поваги, солідарності і різноманіття, суспільство без дискримінації, ненависті і війни;

- фемінізм завжди на часі. Те, про що мовчать під час війни, нікуди не зникає. Наш ворог - не лише одна людина, чий лихий намір тягне за собою тривале насильство, а й вся система гендерного виховання. Війна веде до збільшення кількості насильства над жінками з боку військових обох таборів, знецінення праці жінок поруч з героїзацією чоловіків-захисників, сприяє замовчуванню таких важливих проблем, як домашнє насильство, дискримінація жінок на ринку праці. Отже, війна - це і гендерне питання, і щось значно ширше, ніж просто битва озброєних.

Джерело: facebook-сторінка громадської ініціативи «Феміністична майстерня».

Фото: Zaxid.net