За його словами, не можна говорити про те, що містам стало гірше, тому що раніше вони мали 75% відрахувань від податку на прибуток фізичних осіб, а не 60%. Фінансові ресурси міста Львова завдяки реформі зросли на 35%, зазначив Іщук. У цьому свою роль зіграв податок на акцизний збір, а також податок на нерухомість. Зіграв свою роль акцизний податок, а в деяких моментах – також податок на нерухомість. Таким чином, місто отримує додатковий фінансовий ресурс. Однак, додав Іщук, у Львові із тієї суми залишається лише 27%, а більше ніж 70% всіх податків йдуть до державного і частково до обласного бюджету.

Ще одним досягненням реформи стало те, що частково було враховане побажання надати право органам місцевого самоврядування обслуговуватися в тих банківських установах, що мають державну частку у статутному капіталі. За рішенням місцевих рад при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку і власних надходжень бюджетної установи може здійснюватися установами банків державного сектора. Це дозволяє планувати бюджет на 2-3 роки наперед, зазначив директор департаменту фінансової політики ЛМР.

Також він торкнувся питання діяльності Держказначейства, зазначивши, що зараз, відповідно до рішення Верховної Ради, «ми можемо тримати у державних банках лише доходи бюджету розвитку, а це продаж землі, продаж майна, інфраструктура».

«Ми пропонували, щоб казначейство виконувало наші платіжні доручення за 1-2 дні. На сьогодні казначейство знаходиться у порядкуванні Кабміну і, зі слів прем’єр-міністра, це можливо за умов виконання доходів зведеного бюджету України. Цим самим нівелювали весь цей порив, щоб нормально могла працювати фінансова система», – сказав Олег Іщук.

Держава ніколи б не забирала у нас кошти на свої потреби, якби ми розділили казначейський рахунок на кошти державного бюджету, обласного та районних бюджетів і коштів місцевого самоврядування. Якби це було, то ми б не мали проблем, підсумував чиновник.