Перед посольством України у Варшаві та на ринковій площі у Вроцлаві відбулися пікети, під час яких мітингувальники закликали до взаємної поваги. Поляки, українці та білоруси принесли з собою транспаранти з написами: "Nas nie podzielić – Нас не роз’єднати", "Stop nienawiści" та "Ми з вами – całym sercem", повідомляє польське видання PAP.
Боти не виходять на вулиці
Головний організатор заходу у Варшаві Дмитро Галко — білорус за походженням, ексвійськовий кореспондент в Україні та аналітик із боротьби з дезінформацією — зазначив, що пікет став спонтанною реакцією на ксенофобські інциденти в інтернеті та публічному просторі. За його словами, фабрики тролів створюють в мережі ілюзію антиукраїнської більшості, радикалізуючи реальних людей.
Видавець польсько-українського порталу Sestry.eu Єжи Вуйцік додав, що хоча акція не була масовою, вона має фундаментальне значення, адже "полум'я завжди починається з іскри". Він зауважив, що в українському інфопросторі немає ненависті до поляків, а нинішні заздрість і претензії в польському сегменті є штучно нацькованими.
Учасники акцій зазначають: приписувати негатив цілим націям — помилка. Поляк Мацєй, який прийшов підтримати українців, нагадав, що кожен працевлаштований українець віддає у вигляді податків учетверо більше коштів, ніж становить допомога для них. А українка Тетяна, яка тримала плакат "Любов і повага", додала, що особисто ніколи не стикалася з ксенофобією в Польщі, але бачить тривожні сигнали в медіа.
Чому люди вийшли на протести
Громадянські пікети стали відповіддю на кілька резонансних інцидентів, що трапилися останнім часом:
У Бєлську-Бялій 54-річному чоловікові висунули звинувачення в образі трьох українських дівчаток у міському автобусі.
У Ґлівіцах нападник у масці побив 46-річного громадянина України бейсбольною битою.
У Познані радикальні політики влаштували "перевірку" університетського офісу, яким керує українка.
Організаторка пікету у Вроцлаві Ева Трояновська підкреслила: "Ми повинні дати цьому відсіч — ми, звичайні люди, не організації чи партії. Ми беззастережно підтримуємо Україну, яка воює, а історію залишаємо історикам".
Читайте також: Нові дозволи на ексгумацію та відкриті архіви: як Україна планує миритися з Польщею.
Нагадаємо, зростання напруги підтверджують і соціологи. Аналітичний центр Res Futura проаналізував понад 500 тисяч дописів у польських соцмережах за травень 2026 року: кількість антиукраїнських публікацій різко підскочила, тоді як прихильні коментарі майже зникли, становивши лише один на тисячу, що свідчить про масовану роботу інтернет-тролів.
