Отець Микола Пришляк, референт Бюро УГКЦ з питань екології Львівської Архиєпархії: «Останнім часом ми наголошували вірянам, особливо в часі Великого посту, що найважливішим для людини, яка приходить на цвинтар, є молитва. Це те, для чого вони приходять туди. Ми молимось, щоб Господь дав померлому вічне життя, а водночас приносимо штучні квіти, в яких ніякого життя немає. Під дією сонця, вітру, дощу чи морозу вони дуже швидко втрачають свій зовнішній вигляд і перетворюються на сміття, яке, до того ж, потім часто спалюють. Штучні квіти – це зло. Жодного добра для тих, хто відійшов у вічність, ми не робимо у такий спосіб. Потрібні лише щира, жива молитва і прохання до Господа про вічне життя. Ми пропонуємо квіти висаджувати. Вони служать набагато довше, коштують дешевше і не втрачають свій вигляд».

Як повідомляє прес-служба міськради, на запитання, що ж робити, якщо можливості приїжджати і доглядати квіти немає, відповів, що в такому випадку набагато краще поставити на могилу плиту, а зекономлені на вінках гроші витратити на допомогу родичам померлого. Ну а якщо вже дуже важко відмовитись від цієї традиції одразу, радить не купувати більше 1 вінка від сім’ї, хоча й від цього з часом потрібно буде також відмовитись.

Кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології біологічного факультету ЛНУ імені І. Франка Звенислава Мамчур каже, що це певною мірою, – справа модиі проблема також – в людському осуді: «От раніше було «модним» ставити такі вінки. Колись це навіть було знаком пошани – стояли і рахували, скільки вінків заслужив померлий. Наше ж завдання – змінити парадигму такої «моди», адже це шкідливо, непривабливо й непотрібно. Ховати людину з живими квітами та вінками з них – дуже давня традиція. Можна також посадити дерево – скажімо, калину», – відзначила науковець.

Опублікувала Наталія Середюк