1. Костел Петра і Павла ордену Єзуїтів – барокова святиня 1610-1630 років, один з найбільших храмів Львова. До костелу примикає будівля Єзуїтської колегії з мальовничим порталом і написом «1723 рік». Меморіальна таблиця на її фасаді засвідчує, що тут навчався гетьман Богдан Хмельницький. Окрім Хмельницького, учнями цієї колегії були польський князь Ярема Вишневецький, а також відомий мандрівник і архітектор Василь Григорович-Барський.

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин: Вірменський квартал

2. Щодо самого костелу Єзуїтів, то його будівництво розпочали у 1610 році. Італійський будівничий Джакомо Бріано привіз до нашого міста перші подихи нового архітектурного стилю бароко. Завершений 1630 року у Львові костел єзуїтів став чи не найпершим храмом на східноєвропейських теренах у стилі раннього бароко. За зразок своєї творчості Бріано взяв римський костел Іль Джезу.

3. У нішах головного східного фасаду – фігури єзуїтських святих. У костелі знаходяться також надгробки видатного полководця, оборонця Львова від татар Станіслава Яблоновського та родини магнатів Дідушицьких. В інтер’єрі храму багато творів декоративного живопису та скульптури XVIII-XIX століть.

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин: церква святого Миколая

4. Єзуїтів кілька разів виганяли зі Львова, і так само кілька разів вони сюди поверталися. 1773 року храм був гарнізонним. Пізніше майже протягом століття в костелі єзуїтів відбувались засідання Галицького станового сейму. У ХІХ віці костел знову повернули єзуїтам.

5. Ця святиня — одна з найбільших культових будівель Львова: її довжина — 41 метрів, ширина — 22.5 метрів, висота — 26 метрів. Найцікавішим архітектурним елементом є бароковий портал, що виходить на вулицю Театральну. Протягом XVIII століття інтер'єр святині неодноразово змінював свій вигляд. Пам'ятка архітектури реставрувалася в 1842, 1879 і 1896 роках. Після отсанньої реставрації в нішах першого ярусу встановлено статуї.

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин: палац Потоцьких

6. Орган костелу музикознавці датують 18 століттям. Використання музичного інструменту впродовж десятиліть спонукало до ремонтів, догляду та реконструкцій. Він і був реконструйований в добу романтизму. За часів СРСР орган не використовувався, а частка його обладнання (металеві труби) були втрачені. У 1946–2011 рр. костел використовувався як сховище для книжок і належав бібліотеці імені Стефаника. Нині всі книжки бібліотеки, які тривалий час зберігалися у стінах церкви, перенесли до приміщення, розташованого на території військової частини (на вулиці Авіаційній, 1).

Читайте також: Що має побачити кожен львів’янин: дахи Львова з храму Ольги та Єлизавети

7. Від грудня 2011 року колишній костел ордену Єзуїтів відкрили для богослужінь. Тепер він має назву «Церква (храм) Петра і Павла» і належить Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ. Нині святиня перебуває у власності громади та відкрита для усіх відвідувачів.

За матеріалами Вікіпедії та lviv.travel

Підготувала Юлія Сабадишина