Десятий удар по "Лук'янівській": як відновлюють станцію метро після російської атаки. Фото

Після чергової російської атаки станція метро "Лук'янівська" вже вдесяте від початку повномасштабної війни зазнала пошкоджень. "Твоє місто" дізналося, що саме постраждало, як працювали працівники метро у перші хвилини після вибуху та скільки людей перебували в укритті.

Атака на Київ, 19 липня 2026. Фото: "Твоє місто"

сьогодні о 16:15

Після нічної атаки вибухова хвиля пошкодила фасад наземного вестибюля, ескалаторне обладнання та окремі елементи інфраструктури станції метро "Лук'янівська". Попри це вже після завершення повітряної тривоги фахівці розпочали роботи, щоб якнайшвидше відновити безпечний рух поїздів і роботу станції. Про це повідомили у КП "Київський метрополітен" у коментарі "Твоєму місту".

"Лук'янівська" вже десятий раз зазнала пошкоджень від початку повномасштабної війни

У КП "Київський метрополітен" повідомили, що нічна атака стала вже десятим випадком, коли станція "Лук'янівська" зазнала пошкоджень від початку повномасштабного вторгнення росії. Як і під час попередніх обстрілів, цього разу руйнування спричинила потужна вибухова хвиля, а не пряме влучання у станційний комплекс.

Найбільше постраждав наземний вестибюль. Вибуховою хвилею пошкодило фасад будівлі, вибило листи ОСБ, якими після попередніх атак були закриті віконні прорізи, а також зруйнувало окремі зовнішні елементи, зокрема водостічну систему.

"Це вже десятий випадок пошкодження станції від початку повномасштабного вторгнення. Ступінь руйнувань щоразу різний, але останні атаки були особливо сильними — вибухова хвиля буквально зриває листи ОСБ, які після попередніх обстрілів закривали віконні прорізи, і розкидає їх по території станції", — розповіли у Київському метрополітені.

Всередині вестибюлю також постраждало обладнання ескалаторів. У підприємстві пояснюють, що найбільш вразливими виявилися балюстради — пластикові елементи конструкції вздовж поручнів. Однак основна проблема виникла вже після вибуху, коли уламки фасаду та будівельне сміття почали потрапляти всередину механізмів.

"Найбільшу небезпеку становлять навіть не самі пошкодження пластику, а дрібні уламки та пил, які потрапляють у механізми ескалаторів. Якщо їх не прибрати повністю, обладнання може працювати некоректно або взагалі вийти з ладу. Саме тому після кожної атаки наші фахівці буквально очищають усі вузли перед тим, як дозволити запуск ескалаторів," — пояснили у підприємстві.

Водночас турнікети та пасажирська автоматика суттєвих пошкоджень не зазнали. Після завершення повітряної тривоги спеціалісти перевірили кожен елемент обладнання, аби переконатися, що всі системи залишаються безпечними для пасажирів.

Чому на платформі з'явився пил

Після атаки у соцмережах активно поширювалися відео із платформи станції, де через густу завісу пилу багато хто припустив, що в метро сталося задимлення.

У Київському метрополітені наголошують: насправді пожежі чи руйнування всередині станції не було.

За словами представників підприємства, вибухова хвиля підняла величезну кількість пилу на поверхні, який через похилий хід ескалаторів потрапив униз на платформу.

"Ескалаторний нахил фактично працює як шахта. Після вибуху пил із поверхні природним шляхом спустився на платформу. Це було саме запилення, а не задимлення чи падіння штукатурки. Такі випадки вже траплялися раніше, тому наші працівники добре знають алгоритм дій", — пояснили у метрополітені.

Черговий персонал одразу перевів вентиляцію в інший режим, щоб максимально швидко очистити повітря.

"Для того щоб повністю нормалізувати стан повітря на платформі, знадобилося приблизно 15–20 хвилин. У цей час працівники постійно перебували поруч із людьми, контролювали ситуацію та стежили, щоб перебування в укритті залишалося безпечним", — додали у підприємстві.

Декілька сотень людей перебували в укритті

У ніч російської атаки метро вкотре стало прихистком для киян. За інформацією Київського метрополітену, загалом на різних станціях столиці під час повітряної тривоги перебували майже 14 тисяч людей.

Безпосередньо на станції "Лук'янівська", яка опинилася в епіцентрі вибухової хвилі, укривалися декілька сотень людей. Точну кількість у метрополітені не називають із міркувань безпеки.

Водночас у підприємстві наголошують: усі люди перебували саме на платформі станції, яка виконує функцію укриття, а не у наземному вестибюлі.

"Ми завжди просимо людей під час повітряної тривоги спускатися саме на платформу. Наземний вестибюль не є укриттям. Безпечним місцем залишається підземна частина станції, тому черговий персонал завжди допомагає людям розміститися саме там", — пояснили у Київському метрополітені.

Після завершення повітряної тривоги станція залишалася закритою для входу та виходу пасажирів через необхідність проведення відновлювальних робіт. Людей, які перебували в укритті, вивозили поїздами до сусідніх станцій.

"Після відбою тривоги пасажири не піднімалися на поверхню через "Лук'янівську". Поїзди вже курсували, тому люди могли доїхати до "Дорогожичів" або "Золотих воріт" і вийти там. Такий алгоритм уже застосовувався під час попередніх атак і дозволяє безпечно організувати рух людей", — зазначили у підприємстві.

Унаслідок удару працівники Київського метрополітену не постраждали. Серед людей, які перебували на станції, зафіксували лише один випадок травмування.

"Один чоловік травмував ногу, коли спускався на станцію. На щастя, серйозних травм ані серед працівників метро, ані серед людей, які перебували на платформі, не було", — повідомили у підприємстві.

Як працює алгоритм після ракетного удару

У Київському метрополітені пояснюють: після кожного обстрілу першочерговим завданням є не відновлення зовнішнього вигляду станції, а забезпечення безпечної роботи всієї інфраструктури.

Щойно завершується повітряна тривога, на місце прибувають усі профільні служби — фахівці з експлуатації споруд, електрики, спеціалісти з ескалаторного обладнання, працівники, які відповідають за роботу турнікетів та пасажирської автоматики. Кожен із них проводить окрему перевірку своєї ділянки.

"Після завершення повітряної тривоги всі служби одразу виїжджають на місце. Кожен спеціаліст перевіряє своє обладнання, визначає масштаб пошкоджень і обсяг робіт. Лише після того, як усі підтверджують, що перебування людей буде безпечним, станцію можна відкривати для пасажирів", — розповіли у метрополітені.

За словами представників підприємства, насамперед працівники прибирають усе будівельне сміття із пасажирської зони, демонтують аварійні елементи фасаду, які можуть становити загрозу, після чого переходять до перевірки обладнання.

Особливо ретельно оглядають ескалатори. Навіть незначні частинки скла, бетону чи деревини можуть потрапити в рухомі вузли механізмів і призвести до їх несправності.

"Потрібно прибрати не лише великі уламки, а й найдрібніший пил. Для роботи ескалаторів це критично важливо. Саме через це відновлення після подібних атак інколи займає більше часу, ніж може здаватися на перший погляд", — зазначили у підприємстві.

Цього разу роботи ускладнювалися ще й тим, що атака сталася у вихідний день. Хоча на підприємстві завжди працюють чергові бригади, у будні до ліквідації наслідків можна залучити значно більше працівників.

У метрополітені зазначають, що тривалість відновлення щоразу залежить від масштабів пошкоджень.

"Інколи нам вдавалося відкрити станцію вже через три години після завершення повітряної тривоги. Цього разу відновлення тривало довше, оскільки обсяг робіт був одним із найбільших за останній час", — пояснили фахівці.

Після прибирання — відновлення фасаду та купола

Попри те, що станція вже знову працює для пасажирів, відновлювальні роботи тривають. У Київському метрополітені пояснюють, що першочерговим завданням було забезпечити безпечну експлуатацію станції, тоді як повне відновлення пошкоджених елементів відбуватиметься поетапно.

Насамперед працівники привели до ладу перший рівень наземного вестибюля — прибрали уламки, закрили пошкоджені прорізи та підготували станцію до роботи в режимі укриття. Адже щоночі, під час повітряних тривог, "Лук'янівська" знову приймає людей.

Паралельно тривають роботи на другому рівні будівлі, де повторно закривають вибиті віконні прорізи. Наступним етапом стане відновлення великого скляного купола над входом до станції, який також зазнав пошкоджень під час вибухової хвилі.

"Ми вже виконали першочергові роботи, щоб станція могла безпечно працювати. Зараз триває відновлення другого поверху, а наступним етапом стане ремонт купола над входом. Це вже роботи, які стосуються повернення станції до її звичного вигляду", — зазначили у Київському метрополітені.

За словами представників підприємства, найбільших руйнувань "Лук'янівська" зазнала ще 15 березня 2022 року. Саме тоді вибухова хвиля практично повністю знищила великі вітражі наземного вестибюля. Після цього їх тимчасово замінили листами ОСБ, які під час кожної нової атаки знову приймають на себе удар.

"Не панікуйте, а слухайте працівників метро"

У Київському метрополітені наголошують: за понад чотири роки повномасштабної війни працівники підприємства неодноразово відпрацьовували алгоритми дій під час надзвичайних ситуацій. Саме тому головне прохання до людей під час повітряної тривоги — зберігати спокій і виконувати вказівки персоналу.

За словами представників підприємства, навіть якщо після вибуху виникають нетипові ситуації — з'являється пил, вимикається освітлення чи змінюється робота вентиляції — це не означає, що укриття перестало бути безпечним.

"Найголовніше — не панікувати. Якщо працівник метро просить перейти в інше місце або зачекати, значить саме так буде найбезпечніше. Якщо ж говорить, що ситуація контрольована, варто довіряти фахівцям. Паніка лише ускладнює координацію та може створити додаткову небезпеку для людей", — наголосили у підприємстві.

У метрополітені пригадують, що аналогічний принцип роботи застосовували й під час масштабного блекауту, коли через відсутність електропостачання в тунелі зупинився поїзд із пасажирами. Тоді машиніст одразу пояснив людям ситуацію, після чого працівники метро разом із рятувальниками та правоохоронцями організували контрольовану евакуацію.

Саме чітка комунікація, кажуть у підприємстві, допомагає уникнути паніки та забезпечити безпеку людей навіть у найскладніших умовах.

"Ми працюємо для того, щоб люди почувалися в безпеці навіть під час наймасованіших атак. Наше головне завдання — не лише підтримувати роботу метро, а й забезпечити безпечне перебування всіх, хто приходить на станції як до укриття", — підсумували у Київському метрополітені.

Наслідки атаки на Київ 19 липня

Пошкодження станції метро "Лук'янівська" стали лише одним із наслідків чергової масованої російської атаки на столицю в ніч проти 19 липня.

За даними Повітряних сил ЗСУ, росія атакувала Україну десятками ракет різних типів та великою кількістю ударних безпілотників. Основний удар припав саме на Київ.

Внаслідок обстрілу в різних районах столиці були пошкоджені житлові будинки, об'єкти цивільної інфраструктури, нежитлові споруди та транспортна інфраструктура. Рятувальники ліквідовували пожежі та розбирали завали одразу на кількох локаціях.

За інформацією ДСНС, унаслідок російської атаки одна людина загинула, ще 15 отримали поранення. Згодом кількість постраждалих зросла до 16. Найбільше руйнувань зафіксували у Шевченківському та Солом'янському районах столиці.

У Солом'янському районі пошкоджень зазнала п'ятиповерхова житлова будівля. Рятувальники демонтували аварійні елементи фасаду та балконів, які могли становити небезпеку для мешканців. Водночас у Шевченківському районі тривали роботи з ліквідації пожеж у нежитлових будівлях та розбирання зруйнованих конструкцій.

До ліквідації наслідків удару залучили майже 600 рятувальників та десятки одиниць спеціальної техніки. Роботи тривали одночасно на кількох локаціях Києва, а також в інших регіонах, які цієї ночі також опинилися під російським обстрілом.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що лише за тиждень Росія застосувала проти України близько 1450 ударних безпілотників, понад 1640 керованих авіабомб та 99 ракет різних типів. За його словами, посилення української протиповітряної оборони, зокрема захисту від балістичних ракет, залишається одним із ключових пріоритетів.

Станція метро "Лук'янівська". Фото: Твоє місто

Тим часом на "Лук'янівській" вже вкотре доводять: навіть після найпотужніших російських атак станція повертається до роботи. Проте кожне таке відновлення — це не лише заміна пошкоджених конструкцій чи ремонт обладнання, а й кропітка робота десятків фахівців, які за кілька годин мають знову зробити один із найважливіших транспортних вузлів столиці безпечним для тисяч пасажирів і людей, які щоночі приходять сюди по захист.