«Авеню»

У 1909 році архітектор Карл Майредер зводить помпезний будинок на площі Марійській, 6/7 (на розі нинішніх проспекту Свободи та Коперника), від часу його побудови у партері будівлі, що мала сполучення із відомим пасажем Міколяша. Тут функціонував один з найпопулярніших кінотеатрів Львова «Авеню», поруч працювала кав’ярня з такою ж назвою.

«Бристоль»

Готель та ресторан «Бристоль» розміщувався в будинках за адресою вул. Карла Людвіга (нині пр. Свободи) від кінця ХІХ ст. до 1939 р. (до 1880-х років тут був розташований готель власності родини Барончів), упродовж багатьох років його власником був Зигмунт Ценгут.

Кав’ярня «Американська»

Кам’яницю, в якій розташувалась кав’ярня “Американська”, на сучасній вулиці Січових стрільців звели у 1900-1901 роках на замовлення домовласника Юзефа Ерліха архітектором Каролєм Боубліком. Справжню славу класицистичній будівлі приносить кав’ярня «на американській манер», яка працювала на другому поверсі, та мала неабияку популярність у Львові.

Головною особливістю закладу була простора читальня, окремий ізольований зал, де за філіжанкою кави можна було переглянути понад 500 примірників свіжої преси з цілого світу. В кав’ярні існувала окрема зала, в якій виступав оркестр, який розважав публіку від восьмої вечора до першої години ночі, ресторація зачинялась о 3 після півночі. Розкішний головний зал міг вмістити близько сотні людей.

«Атляс»

Наприкінці XIX – на початку XX століття найпопулярнішою кнайпою Львова був «Атляс», розташований на розі площі Ринок, 45, та вул. Гродзицьких (Друкарська). Тут полюбляла збиратися львівська богема. Слава про кафе гриміла і за межами міста.

Тут сиділи поруч, пили та сперечалися поети, художники, генерали, професори, ксьондзи, скульптори, музиканти та державні чиновники, студенти та актори. «Атляс» був кнайпою з фантастичною кухнею, цей заклад також був школою життя, академією літератури, доброго тону та жарту, місцем конкурсів ораторів і акторів, концертів і диспутів, щоденних та святкових зустрічей.

«Віденська кав’ярня»

Ця кав’ярня є найстарішою в місті, а також, одною з небагатьох, яка будувалася власне, як кав’ярня. Кам’яницю збудував купець Карл Гартман на вул. Гетьманська, 14, (пр. Свободи). в 1828–29 рр.

«Віденська кав’ярня» змінювала власників, вигляд, тільки не назву. В 1880 р. відбулося чергове переобладнання кам’яниці, суттєво змінився інтер’єр. В 1902-1903 рр., на замовлення нового власника кав’ярні промисловця Кароля Чуджака художники Ю. Крупський та Ф. Зайховський декорували «Віденську» в модному на початку ХХ ст. сецесійному стилі. В 1903 р. з боку пл. св. Духа до кав’ярні прибудована залізна конструкція літнього павільйону, з роками вона перетворилася на муровану будівлю з терасою. Упродовж десятиліть свого існування кав’ярня незмінно залишалася улюбленим місцем розваг львівської публіки.

За інформацією: Фотографії Старого Львова.