У Львові можуть створити «Креативний квартал»
Антикафе, коворкінг, стартап-бокси, хакер-спейси та навіть стартап-банк та поштове відділення на площі понад 15 тис. м2 – таким у Львові бачать проект «Креативного кварталу» його організатори.

28 серпня 2015, 13:35

«Концепція проекту – місце зустрічі, спільної роботи та розвитку представників технологічної та креативної спільнот, а також підприємців, або бажаючих ними стати. І їх дітей. Мета проекту – створити яскравий культурно-інноваційний хаб з цілим діапазоном освітніх і розвиваючих проектів, заснованих на парадигмі нової філософії креативного підприємництва та smart відпочинку. Завдання проекту – сприяти трансформації Львова в центр креативного підприємництва», – написав у себе в facebook Ілля Кенігштейн. Він – керуючий партнер венчурного фонду «Hybrid Capital», громадський діяч у сфері ІТ, створює проекти і керує компаніями в декількох країнах, зокрема в Україні та Ізраїлі. А з червня цього року – внештатний радний міського голови Львова Андрія Садового.

Планується, що це буде комплекс з антикафе, коворкінгом, стартап-боксами, залами для майстер-класів та івентів, хакер-спейсом, творчими майстернями, центром розвитку дітей, мейкер-спейсом, експеріментаріумом, переговорними кімнатами, цифровою лабораторією, стартап-банком, поштовим відділенням, амфітеатром, еко-парком, парковкою.

За словами Іллі Кенігштейна, ідею створення «Креативного кварталу» вже підтримали глобальні інноваційні компанії, такі як Microsoft, Intel, Ericsson, HP, Cisco, Schneider Electric і багато інших.

Разом з тим остаточного рішення щодо того, де розміщуватиметься «Креативний квартал» також немає. Хоч Львівська міська рада під час пленарного засідання 15 липня 2015 року і надала дозвіл на створення хабу на вул. Вітовського, 57, та з 2004 року там обіцяли створити музей історії техніки. Та й саме депо перебуває у занедбаному стані.

«Це, безумовно, великий інвестиційний проект в галузі соціального підприємництва. Ми поки не вирішили остаточно, де саме ми будемо створювати «Креативний квартал». Безумовно це має бути місце, що підпадає під критерії міського кварталу. З іншого боку у цього місця повинен бути сильний магнетизм, атмосферність та історія. Одним з таких місць є Трамвайне Депо, що знаходиться на перехресті вулиць Сахарова і Вітовського. У 1893 році віденська фірма «Siemens & Halske», вигравши тендер, приступила до будівництва ліній електричного трамвая, депо і електростанції. Депо - видатна інженерна споруда, пам'ятник технічної архітектури. Це було перше депо електричного трамвая у Львові, що носило назву «Електростанція Едісона». Трамвайне Депо перебуває у жахливому стані. Для реставрації ангарів потрібні величезні гроші, яких в ЛКП «Львівелектротранс» немає. Також, в ході перевірок, ми виявили, що в одному з ангарів вже 11 років обіцяють відкрити «музей історії техніки». Чесно кажучи, після всього – навіть цікаво що станеться раніше: повноцінно відкриється обіцяний музей, рішення стосовно якого було прийнято ще в 2004 році, або зруйнується ангар, що знаходиться в аварійному стані.», – зазначив Ілля Кенігштейн.

Опублікував Ігор Саджениця


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
«Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
«Мабуть, таких протезів, як у фільмі «Я – робот», мені не зроблять, але протези я хочу потужні й рухливі. Ніколи не варто переставати мріяти. Головне, щоб не був прикутий до ліжка», – каже киянин Геннадій, якому через поранення на війні зробили потрійну ампутацію. Тепер він лікується та проходить реабілітацію в оновленому просторі в Центрі воєнної травми Superhumans у Львові. Ремонт, облаштування й закупівлю обладнання для всього сьомого поверху профінансувала ІТ-компанія SoftServe Ukraine та її благодійний фонд «Відкриті очі».
Hero Image

09 квітня 2025, 10:30

Найбільша цінність – це люди. Суперлюди У Всеукраїнському Центрі воєнної травми Superhumans, що спеціалізується на протезуванні, реабілітації, реконструктивній хірургії, відновленні слуху та психологічній підтримці воїнів та цивільних, які постраждали через напад poсiї, станом на сьогодні лікування проходять 230 дорослих і дітей. За два роки існування центру (з квітня 2023-го) з нього вже виписали тисячного пацієнта...
CityLife
Чому Україна найшвидша в Європі з цифровізації, або Про «Трембіту» та нові е-послуги
Попри війну, Україна посідає третє місце в світі за темпами цифровізації. Приватний сектор, некомерційні компанії та ІТ-гіганти допомагають державі цифровізуватися. Потужним прикладом став перший в Україні мобільний застосунок держпослуг «Дія», першу версію якого на волонтерських засадах розробили спеціалісти компанії EPAM. Цю розробку ініціювало Міністерство цифрової трансформації України.
Фото згенеровано за допомогою ChatGPT

12 листопада 2024, 09:28

Про важливість цифровізації, кейси в межах країни, як це впливає на державу і громадян, а також, як волонтери найбільшої ІТ-компанії України розробляють ІТ-рішення для країни Тvoemisto.tv розповів директор з розробки програмного забезпечення ЕРАМ Україна В’ячеслав Проценко. Як оцінюєте прогрес держави в напрямку цифровізації за останні роки? За темпами розвитку цифровізації Україна посідає п’яте місце в світі...
CityLife
Фронтові наплічники життя. Як можна допомогти медикам в Україні рятувати людей на передовій
Один тактичний наплічник, вміст якого передбачає кілька десятків позицій, дозволяє врятувати життя більш ніж десятьом військовим. Завдяки співпраці двох великих організацій – Фонду Leleka Foundation/БФ Лелека-Україна та EPAM Україна «наплічник життя» зможуть отримати три сотні бойових медиків. В середньому вартість комплектації такого наплічника коливається в межах 700-3000 доларів, але може бути і дорожчою. Який вигляд повинна мати сучасна аптечка військового, чим наповнені «наплічники життя», чому медичні рюкзаки в умовах війни на вагу золота та чому так важливо, щоби тактичний наплічник мав кожен бойовий медик, дізнавалося Тvoemisto.tv.
Hero Image

01 травня 2024, 17:02

Із ІТ в бойові медики, із волонтерки в благодійниці До 2022 року в Антона Сторчака, інженера з продуктивності розробки в EPAM, не було бойового досвіду, він не рятував людей від смертельних поранень, але на початку повномасштабної війни кар’єру айтівця довелося відкласти і стати на захист держави. Дуже допомогла йому в цьому попередня підготовка. «Для мене, як, мабуть, для кожного свідомого українця, війна почалася ще в 2014 році...
Бізнес
Небезпеки штучного інтелекту. Чому ШІ так часто продукує фейки
Чи варто сліпо довіряти штучному інтелекту, які в нього можливості, переваги та недоліки, а також чому інколи чат-боти зі штучним інтелектом спотворюють або вигадують факти? Про це та багато іншого Тvoemisto.tv дізналося в старшого директора з архітектури рішень провідної міжнародної ІТ-компанії «EPAM Україна» Євгена Моспана.
Hero Image

29 січня 2024, 09:24

Технології штучного інтелекту дедалі більше проникають у різні сфери діяльності, проте надійними їх можна назвати далеко не завжди. Інколи штучний інтелект помиляється, спотворює факти, щось вигадує. Згідно з опитуванням, проведеним торік серед студентів «Марафону ІТ-технологій від EPAM», 95% респондентів вважають ШІ помічником, однак майже половина з них мали справу з так званими галюцинаціями...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"