Конкурс досліджень українського визвольного руху. Як податися?
Молодим науковцям, студентам українських вишів пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920–1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців. Прийом робіт триватиме до 15 вересня.
Фото: dipacadem.kiev.ua, vk.com, ukrnationalism.com, ukatephoto.livejournal.com
Фото: dipacadem.kiev.ua, vk.com, ukrnationalism.com, ukatephoto.livejournal.com

03 вересня 2015, 17:08

Для переможців передбачено 3 премії: за найкращу роботу – 3 тис. грн. та дві премії по 2 тис. грн. та 1 тис. грн. відповідно, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Конкурс проводиться уже четвертий рік поспіль.

Учасниками можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів. Для участі потрібно подати заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу [email protected] конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами), власне фото у форматі jpeg, ілюстрації до роботи у форматі jpeg, якщо такі є, та підписи до ілюстрацій у форматі Word. Кожний учасник має право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу та за умови, що ця конкурсна робота подається на участь у Конкурсі студентських робіт «Український визвольний рух 1920-х – 1950-х рр.» вперше та не подана на інші конкурси. Наукові роботи колективів авторів до участі у Конкурсі не допускаються.

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, «Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"» чи «Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.»), так і з її творцями (наприклад, «Діяльність Миколи Сціборського в Парижі», «Діяльність Яослава Моралевича в США»);
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, «Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.»);
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами, особливостями проживання у криївках тощо).

Як розповіла координатор конкурсу, керівниця академічних програм Центру досліджень визвольного руху к.і.н. Марта Гавришко, тематика може виходити поза заявлені межі, якщо учасник/ця це обґрунтує: «Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел. Ми хочемо розвивати студентські наукові дослідження українського визвольного руху».

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху: к.і.н. Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень; д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»; к.і.н. Марта Гавришко, керівниця академічних програм ЦДВР.

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті ЦДВР.

За даними Центру дослідження визвольного руху

Опублікував Ігор Саджениця

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
«Ми занадто мало знаємо один одного»: Ян Шептицький про українців і поляків
Польсько-українські відносини — тема, що особливо гостро відчувається останнім часом з різних причин. Сьогодні ми публікуємо лист Яна Шептицького (його прадідусь був братом митрополита Андрея Шептицького, УГКЦ), підприємця і волонтера, який живе на стику двох культур та країн, і щиро вірить у важливість порозуміння між двома народами.
Hero Image

21 червня 2025, 12:41

Цей текст Яна Шептицького — звернення до кожного з нас, нагадування про силу спільної історії і перспективу кращого майбутнього: Моя родина століттями жила на кордоні двох народів. Мабуть, саме тому нинішні складні й часом напружені польсько-українські відносини спонукали мене написати цей лист. Я мешкаю одночасно в Україні та Польщі...
CityLife
Соломія Крушельницька. Унікальні фото та один з останніх записів виступу співачки
23 вересня 1872 року народилася Соломія Крушельницька, славетна українська співачка, що своїм талантом підкорила увесь світ. Що її пов'язувало зі Львовом і де саме знайшла вічний спочинок, розповідає старша наукова працівниця Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Роксоляна Мисько-Пасічник.

23 вересня 2024, 10:05

Львів є давнім центром музичної культури Галичини, він міцно пов’язаний із життям музикантів, яких щедра галицька земля дарувала усьому світу. Чільне місце у цій когорті діячів займає постать співачки світової слави Соломії Крушельницької, яка саме у нашому місті розпочинала свою сценічну кар’єру, багато разів виступала перед львівською публікою і тут знайшла свій вічний спокій. Початок шляху У 1891 році Крушельницька приїздить до Львова, щоб вступити до консерваторії Галицького музичного товариства на відділ сольного співу...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"