1. Ми не даємо дітям ризикувати.
Прибираючи ризик з життя дітей, дорослі породжують у них невпевненість та низьку самооцінку.

2. Ми занадто поспішаємо на допомогу.
Надмірна опіка позбавляє дитину можливості шукати свій вихід зі складної ситуації. Діти звикають, що їх завжди хтось рятує, тому ризикують лишитися непристосованими до дорослого життя.

3. Ми дозволяємо почуттю провини затьмарювати хорошу поведінку.
Кажіть дітям «ні» і «не зараз», аби вони вчилися боротися за свої бажання і потреби. Двічі подумайте перш ніж винагороджувати дітей поїздками в торгові центри. Якщо ваші взаємини основані тільки на матеріальних заохоченнях, діти не відчуватимуть ні внутрішньої мотивації, ні безумовної любові.

4. Ми не ділимося помилками свого минулого.
Дозволяйте дитині зустрічатися з неприємностями та відповідати за наслідки своїх рішень. Діліться досвідом, уникаючи повчань.

5. Ми плутаємо інтелект і обдарованість зі зрілістю.
Інтелект часто використовують як міру зрілості дитини. А отже, батьки припускають, що розумна дитина готова до реального світу. Це не так.

6. Ми самі не робимо того, чого навчаємо дітей.
Як батьки ми маємо моделювати те життя, яке бажаємо дітям. Пам’ятайте, діти за вами спостерігають.

Джерело: SuperKidsTips.

Опублікувала Наталія Середюк