Понад 20 років львівський реставратор Юрій Миколаїшин повертає місту його автентичний вигляд: за два десятиліття роботи він відновив понад шістдесят брам, пів сотні балконів та сотні цвинтарних хрестів і сакральних святинь. В інтерв'ю "Твоєму місту" майстер розповів про перехід від "сліпої" реставрації до європейських стандартів, унікальні знахідки під шарами фарби та рідкісне клеймо легендарного коваля Яна Дашека, наголосивши, що справжня реставрація — це вміння відновити предмет до початкового стану, не залишивши власного "я".
"До того ми думали, що робимо реставрацію, але це була "сліпа" реставрація. Багато чого замінювалося. Справжній поворот стався із залученням німецького товариства GIZ, коли фахові реставратори з Європи розказали нам про правила. Ми почали знімати шар за шаром: на одній із брам на площі Ринок, 12 виявили десь сім чи вісім шарів фарби", — пригадує реставратор.
Унікальні знахідка та спадщина Яна Дашека
Справжнім раритетом у практиці майстра стала знахідка на дверцятах будинку №17 на вулиці Олекси Новаківського. Під час їх відновлення Юрій Миколаїшин виявив автентичне клеймо видатного львівського коваля Яна Дашека, вибите безпосередньо на дверній ручці. За 20 років роботи це єдине подібне клеймо, яке реставратору вдалося виявити у Львові.
Нагадаємо, Ян Дашек був одним із найвиразніших ремісників періоду історизму та власником найпрестижнішої у Львові фабрики художнього й будівельного слюсарства. Народившись у чеському місті Зноймо, близько 1870 року він оселився у Львові.
На вулиці Коперника, 52 Дашек збудував фабрику, яку згодом оснастив першою в місті електростанцією, а вже у 1891 році отримав громадянство Львова.
Саме Дашек першим почав використовувати сецесійні мотиви в художньому кованому металі в архітектурі міста, майстерно інтерпретуючи елементи ренесансу та бароко. Вироби його майстерні здобували визнання на багатьох виставках, зокрема на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року.
Сьогодні роботи фабрики Дашека й досі прикрашають найвідоміші споруди Львова: решітки та поручні палацу Потоцьких, огорожу й ліхтарі у подвір'ї Вірменського собору, парадні двері й балкони Музею етнографії, оздоблення палацу Семенських-Левицьких, а також власний будинок майстра на вулиці Котляревського.
Видатний коваль похований у родинному гробівці на полі №1 Личаківського цвинтаря, а після його смерті справу продовжив син Ян Алойзи Дашек.
