1. Згідно із пояснювальною запискою, крім "мораторію" на перевірку бізнесу, запроваджуються обмеження на позапланову перевірку, яка може бути проведена тільки на підставі обґрунтованого звернення фізособи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Таке звернення повинно бути розглянуте та погоджене ДРС.

2. "Передбачається залишити також можливість проведення органами держнагляду (контролю) позапланових перевірок з дозволу Кабміну; за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу держнагляду про здійснення заходу держнагляду за його бажанням; за рішенням суду", – йдеться у пояснювальній записці.

3. Як зазначається у документі, задля ефективної роботи запропонованого обмеження держконтролю та недопущення виникнення негативних наслідків, а також для прискорення реформування/оптимізації існуючих органів нагляду у вказані законодавчій ініціативі закладено ряд винятків.

Під обмеження мораторію не підпадають:

- органи, діяльність яких значно не впливає на малий та середній бізнес;

- органи, порядок перевірок яких вже був реформований окремим Законом;

- органи, які вже пройшли внутрішнє реформування.

4. Як відомо, 1,5 роки тому уряд ухвалив рішення заборонити проведення перевірок протягом другого півріччя 2014 року.

Отримавши схвальні відгуки на це рішення з боку бізнесу, Кабмін продовжив дію мораторію для всіх підприємств до 30 червня 2015 року. У цей період перевірки здійснювались винятково за наявності урядового дозволу, за заявкою суб’єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5. У той же час мораторій на перевірки було встановлено до кінця 2016 року, але для підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік. За даними Державної регуляторної служби України, під час мораторію кількість планових перевірок скоротилася в 72 рази, а позапланових - у 2 рази в порівнянні періодів, коли мораторій не діяв (січень - червень 2014 року).

Джерело: Економічна правда