Максим Ференц про міжнародні податкові структури на прикладі Польщі

Максим Ференц доктор юридичних наук, спеціаліст в питаннях європейського права, економічного права України та Польщі, наголошує на неправильному розумінні податкового планування, адже часто ми вважаємо, що міжнародне оподаткування – це ухиляння від сплати податків. Насправді, таке трактування є не тільки неправильним, а визнається податковим злочином. Натомість міжнародне оподаткування – це використання легальних методів зниження, зменшення податкового тягаря – «tax planning».

Можна виокремити два елементи податкового планування: податкова оптимізація та обмеження податкових ризиків. Якщо податкова оптимізація – це зменшення податкового навантаження, зокрема з використанням структур із неконкурентними умовами оподаткування. До них ми можемо віднести юрисдикції таких країн як Польща, Чехія, Словаччина, Німеччина та Франція. То обмеження податкових ризиків може наступити вже, навіть на рівні вибору правильної форми бізнесу. Тому важливо обрати форму ведення господарської діяльності.

«Законодавство Східноєвропейських країн, в яких українському бізнесменові було б ментально зручно працювати, передбачає створення такої структури, як господарське товариство або персональне товариство», – пояснює Максим Ференц.

Створюючи Господарське товариство або персональне товариство, ми знімаємо з фізичних осіб-засновників відповідальність. За діяльність Товариства відповідає його правління всім своїм майном. Платником податку є власне Товариство. А вже наступного разу оподаткування відбувається на рівні учасників.

Для того, щоб оптимізувати подвійне оподаткування на рівні Товариства з обмеженою відповідальністю, можна застосувати форму командитного товариства, яке відповідає розміру командитної суми (приблизно 25 тисяч злотих), складається з вкладника (командитарія), та повного учасника (комплементарія), що необмежено відповідає за зобов'язання Товариства. У Ккомандитному Товаристві оподаткування відбувається наступним чином: платником податку є фізична особа, яка сплачує податок в розмірі 19%, або 18%, або, у випадку якщо заробляє в звітному періоді, понад 85 528 злотих, – 32%. Відповідальність за зобов'язання товариства лежить на комплементарії (це може бути структура, яка складається з ТзОВ і має частку 3%).

«Ми можемо уникнути подвійного оподаткування на рівні ТзОВ, спалчуючи 3% прибутку до ТзОВ яке оподатковується вдруге – 19% й відбувається виплата дивідендів. 97% отримує приватний інвестор(фізична особа), яка відповідно сплачує 18%, 19% або 32% податку. Але цей прибуток (97%) оподатковується тільки раз. Тож на такій схемі ми економимо 19% на податку», – пояснює спікер

Зокрема, Максим Френц назвав міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування – серед них Директива Parent-subsidiary.

«Це розпорядження Європейської Комісії, яке дозволяє у випадку міжнародного податкового планування, на прикладі Європейського Союзу, звільнити дивіденди й інші форми поділу прибутку (це залежить від індивідуальних інтерпретацій – ви побудували структуру, сприятливу податково, ми можемо звернутись до податкової інспекції, яка підтвердить або заперечить вам. Вони видадуть індивідуальну інтерпретацію про законність збереження, наприклад, тих 19%), які сплачуються залежними суб’єктами на користь материнських структур від податків «від джерела», і таким чином виключає подвійне оподаткування такого прибутку на рівні материнської компанії. Важливо, якщо внаслідок цієї Директиви ваше підприємство отримує або може отримати податкові переваги, то ви можете заплатити великий штраф.

Олена Вознюк, партнер з податкових та юридичних послуг Nexia DK, про побудову міжнародної структурної групи

На думку Олени Вознюк є декілька причин, чому компанії зараз погоджуються на міжнародне структурування. По-перше, створення єдиної структури, а також прозорість її схем дозволить залучити іноземного інвестора. Також це надасть змогу консолідувати всю фінансову групу, а не її окремі компанії. Ще однією умовою на користь міжнародного структурування є акумулювання коштів на рівні компанії-нерезидентів.

«Зараз доволі складно вивести валютні кошти за кордон, тому створюють торгівельні компанії за межами України. Ці кошти можна використати з метою здійснення міжнародних інвестицій або задля розширення бізнесу. Але основною причиною такого рішення є бажання бізнесменів зберігати гроші в банках безпечно за межами країни», – пояснює доповідачка.

Важливо, що створення єдиної структури надає можливість ефективно здійснити продаж частини українського бізнесу, звичайно, якщо є така мета. Олена Вознюк наголошує, що зазвичай на момент, коли бізнесмен або акціонер замислюється про міжнародне оподаткування, його думки зосереджені на тому, як керувати структурою та які вигоди він отримуватиме від неї впродовж життя. Проте, на момент побудови структури насамперед потрібно задумуватися про те, як з неї виходити та як продати частину бізнесу. Тому в умовах побудови правильної структури, необхідно враховувати і вищезгадані ризики.

Останньою, проте не менш важливою причиною, створення міжнародної структури є використання механізмів захисту іноземних інвестицій

Детальніше про подію читайте за посиланням

Підготувала Мар'яна Федина