Сьогодні 103 роки з дня народження Василя Кука. 8 фактів з життя «останнього бандерівця»
11 січня виповнюється 103 роки з дня народження генерела-хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 року (після загибелі Романа Шухевича) Василя Кука. Його ще називали «останній бандерівець». Пропонуємо 8 фактів з життя головнокомандувача УПА.
фото: історична правда
фото: історична правда

11 січня 2016, 18:31

  1. Народився майбутній командир 11 січня 1913 року в селищі Красне нині Буського району Львівської області. 1928 року вступив у молодіжний резерв націоналістів «Юнацтво», де йому довірили керівництво юнаками Золо­чівсь­кої гімназії і всього повіту.
  2. Став юристом у Люблінському університеті, де й познайомився з майбутнім главою ОУН Степаном Бандерою, який в цей час проходив курс лікування ревматизму. Коли Степана Бандеру арештували німці, Василь Кук продовжив його справу, став після смерті Романа Шухевича навесні 1950 р. головним командиром УПА, головою проводу ОУН та головою Генерального секретаріату.
  3. Він вступив в ОУН у 17-річному віці 1930-го, з того часу кілька разів сидів у в'язницях. Як згадував Василь Кук пізніше, на тюрми вони в той час не звертали жодної уваги, адже були ще молодими.
  4. 1954 року Кука арештували кадебісти. Щоб упіймати головного командира УПА, спецслужби радянської влади провели титанічну роботу. Ще в середині 1940-х років було розроблено спецплан «Барліг» із захоплення Романа Шухевича, Василя Кука, Миколи Арсенича, Романа Кравчука, Олекси Гасина. Розшук цих лідерів вели спецгрупа та окремі чотири опергрупи на чолі з досвідченими керівниками, а до складу кожної групи входив рухомий загін (50 – 70 вояків).
  5. Василь Кук перебував у підпіллі, добре маскувався, взяв собі ім’я Юрко Ведмідь, тому що довго жив у лісах, а ведмеді в ньому – найкультурніші звірі. Його арештували разом із дружиною Уляною, коли вони переходили з однієї конспіративної точки на іншу. Цей день, 23 травня 1954 року, ознаменував собою закінчення організованого збройного опору комуністичному режимові в Україні.
  6. Василь Кук відомий також як підпільний публіцист та історик, серед найвідоміших його праць: «Пашні Буряки», 1938 р. (підручник із конспірації ОУН); «Колгоспне рабство», 1952 р. (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя та творчість Артема Веделя — відомого українського композитора, 1970—1980-ті рр.; біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, 1990-ті рр.; фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року», 2001 р.
  7. Упродовж життя він не запобігав перед сильними світу цього й не дозволив собі прийняти звання Героя України доти, доки держава не визначиться зі статусом воїнів УПА. Не бажав бути «балакучою головою» для передвиборних роликів та мітингів. Свої переконання відстоював твердо.
  8. Пішов із життя 9 вересня 2007 року. Поховали легендарного Василя Кука на батьківщині – в селищі Красне Буського району Львівської області, як і заповідав покійний.

За матеріалом: Вголос

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
На Львівщині обстежують ліс на наявність поховань воїнів УПА
Фахівці визначили локації для пошукових робіт у Дрогобицькому районі.
Фото: місце можливого поховання воїнів УПА/ Меморіально-пошуковий центр "Доля"
На Дрогобиччині виявили потенційні локації для майбутніх пошуково-земляних робіт на місці можливого поховання УПА. Про це повідомили в меморіально-пошуковому центрі "Доля". Фахівці провели візуальне обстеження території можливого захоронення воїнів Української Повстанської Армії у лісовому масиві...
CityLife
Чого ми не знаємо про Романа Шухевича та як Львів сформував генерала УПА
Про Романа Шухевича (30.06.1907 – 05.03.1950) багато сказано-написано, але його життя і боротьба не перестають викликати інтерес та дискусії. Знаний за псевдо Білий, Дзвін, Роман Лозовський, Степан, Чернець, Чух, Тур, Тарас Чупринка, Головний командир Української повстанської армії (УПА) став символом незламності та боротьби за незалежну Україну. Його життя, сповнене викликів, рішень та відповідальності, нерозривно пов'язане зі Львовом. Тут він народився, формувався як особистість і прийняв свій останній бій. Сьогодні, 5 березня, минає 76 років з дня його смерті.
Hero Image
Цей матеріал, який започатковує рубрику «Постать», про ключові етапи життя Романа Шухевича і його багатогранність як лідера, інтелектуала та людини. Він базований на розмові у межах «Клубу експертів та експерток» з Олесею Ісаюк – кандидаткою історичних і докторкою гуманітарних наук, науковою співробітницею Центру досліджень визвольного руху і музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Вона є авторкою праць про життя та діяльність Романа Шухевича, книжок «Роман Шухевич» (КСД, 2015) і «Роман Шухевич...
CityLife
Хто сварить поляків з українцями, якою буде вступна кампанія-2026 та унікальна різдвяна клумба у Львові. Найважливіше за 7 грудня
Нині 1 384 доба героїчного спротиву агресії рф.
Фото: Твоє місто
Акцент дня: Графіки відключень світла на Львівщині 8 грудня. Все ще зберігаються значні обсяги обмежень. Тема дня: «Я чув, що УПА злочинці, а що тепер кажуть дітям в Польщі?» – отець Батрух...
CityLife
На Львівщині помер зв'язковий УПА Михайло Куцяба
Він помер на 90-му році життя
Фото: Сокальська міська рада
У п’ятницю, 18 квітня, на 90-му році життя, помер зв'язковий УПА Михайло Куцяба. Про це повідомили у Сокальській міській раді. Як там повідомляють, він народився 21 листопада 1935 року у селі Пиратин неподалік Радехова на Львівщині...
Освіта
«Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
5 березня – річниця з дня загибелі Романа Шухевича, Головного командира УПА. В 1950 році він прийняв бій у селі Білогорща під Львовом, де на нього полювали до тисячі «облавців». Одного з них він поранив, а тоді випустив собі кулю в скроню, щоб не здатися живим. У Шухевича завжди був план, часто на десятиліття. «Твоє місто» записало цю розмову торік, публікуємо її ще раз.
Hero Image
Чого ми не знаємо про Романа Шухевича, як варто відбудувати знищений російською ракетою музей, навіщо він демобілізував УПА, як йому вдалося сім років керувати підпільною державою, навіщо він вивчав англійську в зрілому віці та чому Львів має збудувати йому пам'ятник, – у розмові з історикинею, науковою співробітницею Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Олесею Ісаюк, яка торік видала монографію «Роман Шухевич. Життя легенди». Пані Олесю, в своїй книжці ви пишете, що Шухевич демобілізував Українську повстанську армію, щоб зберегти і передати пам'ять про неї нащадкам...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"