«Буду відвертим: я не думав, що мій пост по інцидент у Львові викличе таку реакцію. Звісно, я сподівався на якийсь відгук, однак все пішло мов сніжний ком.
Отже перше, і найголовніше. З десяти журналістів, хто зв’язався зі мною, я жодному не казав, що у візку була моя дружина. Видумувать в журналістиці, це, як мінімум, гидко, панове.

Далі. Про те що «Львів скурився». Неправда. Львів прекрасний. За кілька постів до посту про Криївку, була дяка львівському готелю «Волтер», який нас приймав, годував і не взяв грошей. І це не викликало жодного резонансу. Це просто так, для розуміння подальшого.

Ну і по суті. Так, в «Криївці» сталося те, що сталося. Однак я певен, що таке сталося б в 80% закладів по всій Україні, а не лише у Львові. Криївка просто «попала», тому, що сестра Віки там була, розповідала їй, і ми вирішили зайти, бо це візитка. Ще раз наголошую: ми могли спуститися сходами, бо Віка ходить, повільно, їй важкувато, однак ходить. Ми ж ходили в інші заклади у Львові? І по Олеському замку ходили, і в пивнуху підвальну в Рівному. І все гут. Нам просто не дали можливості.

Так, керівництво вибачилося. Це прекрасно! Люди вміють тримати удар і чітко по суті реагувати. І багато моїх знайомих і друзів пишуть мені, що тепер я маю вибачитися за свої «факи» на фото. Так ось. На мою суб'єктивну думку, щоб зрозуміти мій жест, достатньо сісти в візок і проїхатися будь-яким містом п'ять хвилин. І жести будуть такі самі.

Я показував то все конкретному закладу на момент написання посту. Пройде час, запрацює все, що декларується, і я з задоволенням потисну руку. А на сьогодні вибачатися немає за що.

Пост Андрія Худо підтверджує, що він порядна людина, і сподіваюся все, що він запланував вдасться. Сорі за багато букв. Час все розставить на місця», - написав Руслан Горовий.

Нагадаємо, працівника «Криївки», який не впустив жінку на візку, звільнили.

Читайте також: На каву з другом: 7 кафе Львова, облаштованих для людей із особливими потребами

Опублікувала Мар’яна Федина