Уже декілька років поспіль українські активістки та активісти докладають чималих зусиль, щоб повернути даті 8 березня його політичне значення як дню міжнародної солідарності жінок у відстоюванні власних прав і подоланні гендерної дискримінації.

Читайте також: Син чи дитина. Чому хлопчик – «бажаніша» дитина, аніж дівчинка

Нагадаємо, що первісно день 8 березня жінки використовували як нагоду вказати на проблеми, з якими вони зіштовхувалися у соціальній, освітній та політичній сферах. У 1911 році, щоб вперше відзначити Міжнародний день жіночої солідарності, на вулиці Австрії, Данії, Німеччини і Швейцарії вийшло понад мільйон людей. Жінки вимагали право голосувати, право на 8-годинний робочий день і вимагали покласти край дискримінації на робочих місцях. У радянський час відбувалася поступова деполітизація 8 березня: цей день почали ототожнювати з «весною, квітами та вічною жіночністю». В той час, як в Українській РСР зменшувались можливості для обговорення проблем жінок і озвучення фактів їх дискримінації, в країнах Європи та Північної Америки феміністки вимагали на практиці забезпечити жінкам рівні права та можливості.

Тому активістки «Феміністичної майстерні» закликають небайдужих львів’янок та львів’ян приєднатися до акції та створити власний плакат «Мені потрібен фемінізм, тому що…», і разом пригадати політичний контекст 8 березня та привернути увагу до гендерних проблем. На акції будуть озвучені факти щоденної дискримінації, глобальні проблеми нерівності та потреби українок.

Опублікував Ігор Саджениця