23 вересня 1903 року цісар Франц-Йосип І заклав перший камінь у спорудженні храму. Проектантом і відповідальним за будівництво став Теодор-Мар’ян Тальовський, професор львівської політехніки. Він був прихильником неоготичного та неороманського напрямів в архітектурі, про що свідчать його численні роботи у містах західної Галичини.
Освячення і відкриття костелу св. Єлизавети відбулось вже 1911 року.
Храм було збудовано на пам’ять про дружину імператора Єлизавету Баварську, або ж імператрицю Сісі, як тоді її кликали. Історія їхніх з Францом-Йосипом стосунків стала за основу багатьох фільмів та театральних постановок.
Молодий імператор Франц-Йосип І готувався до весілля. Його обраницею стала Гелена, принцеса Баварська, старша сестра Єлизавети. Та доля розпорядилась інакше. Стосунки з Геленою у Франца не складаються і він проявляє симпатію до молодшої з сестер – Єлизавети, і через деякий час, а саме 24 квітня 1854 року імператор одружується з нею. Слід зазначити що Гелена та Єлизавета були двоюрідними сестрами імператору.
Та сімейне життя у Франца-Йосипа і Єлизавети склалось не на краще. На то були різні причини. Перш за все деспотичний контроль з боку власної тітки і, одночасно, свекрухи – Софії Баварської.
Життя тодішньої імператриці проходило в рамках суворого етикету. Ще тяжче стало після народження двох дочок Софії та Гізели. Єлизавета мало бачить власних дітей і переконує чоловіка поїхати до Угорщини, щоб побути з сім’єю наодинці. Під час цієї подорожі найстарша дочка Софія помирає, і мати звинувачує себе у цьому. Невдовзі після народження сина Рудольфа Єлизавета покидає імператорський двір. Основною причиною був, ніби-то, тяжкий стан здоров’я імператриці. Хоча справжньою причиною стали нелегкі відносини в імператорській родині.
10 вересня 1889 року Єлизавета прогулювалась по набережній Женевського озера, коли анархіст Луїджі Лучені поранив її ножем. Пізіше він сказав: «Я хотів вбити когось з королівської сім’ї, тож для мене не мало значення кого саме з них»
Коли старому імператору доповіли про смерть дружини він сказав: «Вона ніколи не дізнається, як сильно я кохав її»
Костел, закладений у пам’ять про королеву Сісі, є, мабуть, одним з найкрасивіших символів кохання, що височить над львівськими вулицями.
За матеріалами Фотографії старого Львова
